Після завершення робіт ми вирішили відзначити це з друзями: запросили близьких і рідних на суботній гриль.

Після завершення робіт вирішили відзначити це з нашими друзями. У суботу на шашлики ми запросили близьких знайомих та родичів. Прийшло близько двадцяти осіб. Ми весело провели час, грали на гітарі, сміялися та згадували минулі події. Загалом, я радів, що нам вдалося облаштувати нашу територію, а наші близькі приєдналися до святкування.

Ми маємо невеликий будиночок у селі неподалік від Львова — спадок моєї дружини. Багато років, з настанням весни, їздимо туди і живемо аж до перших морозів. Звичайно, можна було б провести зиму, але в місті нам все ж зручніше. Ми любимо бути ближче до природи, дихати свіжим повітрям. Ми маємо омріяний спокій і тишу.

У нас є маленький городик, на якому вирощуємо помідори, огірки, полуницю, вишні, смородину, малину, цибулю, кабачки, зелень, моркву, буряк і аґрус. Цим займається моя дружина, в той час як я поступово впорядковую будинок і доглядаю за бройлерами, яких вирощуємо щоліта.

Минулого року я вирішив збудувати альтанку, щоб було місце для відпочинку від спеки та для шашликів.

Звісно, усе це складно робити самотужки. Дружина допомагає, як може, але їй ще потрібно доглядати за городом та займатися домашніми справами. Ми вирішили попросити друзів про допомогу, зателефонували майже всім, але вони були зайняті, хоча й на пенсії. Навіть у вихідні ніхто не мав кількох годин вільного часу. Було неприємно, але зрозуміло, що вони нам нічого не винні.

Після завершення робіт вирішили відзначити це з нашими друзями. На суботній шашлик ми запросили близьких знайомих і родичів. Прийшло близько двадцяти осіб. Ми дуже добре відпочили, грали на гітарі, сміялися та згадували.

Загалом, я був радий, що нам вдалося облаштувати наш простір, і наші близькі приєдналися до святкування.

— Я дуже задоволений, що ми з дружиною змогли вас сьогодні прийняти, але вже час закінчувати!

Ну, почалося. Майже все минуле літо нас хтось навідував. Дехто приїжджав із внуками на два дні, а залишався значно довше. Ми одночасно могли приймати п’ять осіб. Хтось приїжджав, хтось від’їжджав. Звісно, привозили щось, купували трохи їжі, але всі приїжджали в гості та на відпочинок.

Ми хотіли побути самі, були втомлені від цих постійних відвідин. Дружина соромилася сказати їм прямо, бо вони були друзями, а не чужими. Особливо, що в такій ситуації навіть не знаєш, що сказати. Ми втомилися від вас, повертайтеся до себе? Звісно, ніхто цього не скаже.

Тоді я вирішив взяти справу в свої руки. Одного вечора, коли у вітальні було багато людей, я розповів їм про плани. Сказав, що хочу зробити ставок і описав весь план роботи, після чого додав:

— Оскільки наш дім ніколи не порожній, не треба шукати помічників. Зробимо все разом. Думаю, що почнемо наступного тижня. Ви плануєте провести у нас відпустку, отже нас вже кілька, а хто приїде, допоможе. Приємно буде відпочивати на заході біля води.

Після моєї промови в домі запанувала тиша. Усі з штучною усмішкою казали, що, звісно, приїдуть і допоможуть, але за мить дім спорожнів.

Лише наступного дня приїхав син найкращого друга. Почув про плани і зголосився допомогти, адже працює віддалено. Тож ми з ним поволі збудували той ставок.

Тепер у нас тиша. Друзі з якоїсь причини навіть не приїжджають на свята. А все ж таки мають совість.