Connect with us

З життя

Куди це ви зібралися? Ми ж до вас у гості прийшли!

Published

on

– Куди це ви зібралися? Ми ж до вас у гості приїхали, – невдоволено заперечила своячка.

– Терпіти не можу твою сестру! – пробурмотіла Галина, скривившись від незадоволення. – Вона мене дратує!

– І не лише тебе! – підтримав дружину Максим.

– Вона всюди суне свій ніс і вважає себе найрозумнішою. Тобі лише б побачити, з яким тріумфальним виразом вона на мене дивиться, коли їй вдається мене зачепити, – прошипіла крізь зуби Галина. – То в мене освіта погана, то туш стара…

– Вона завжди була такою, – знизав плечима Максим. – На жаль, це повністю вина моєї мами, яка їй усе дозволяла і розбещувала.

– Добре, що ми живемо за сто кілометрів від твоїх родичів, – закотила очі Галина.

Свекруха Інга Володимирівна і своячка Орина жили у Києві, а подружжя – у невеликому селищі неподалік.

Обидві жінки були вдовами і жили в одній квартирі, тому, коли Максим і Галина приїздили в гості до матері, вони автоматично приїздили і до Орині.

Сестра не могла терпіти молодшої невістки, тому їхні сварки були неминучими.

Перші кілька візитів Галина мовчки цідила зуби, а потім вирішила давати Орині відсіч, адже бачачи її слабкість, Інга Володимирівна теж починала чіплятися до невістки.

Після цього кожен візит до матері закінчувався скандалом, і подружжя вирішило більше не їздити до чоловікових родичів.

Інга Володимирівна тут же помітила це і почала дзвонити синові, щоб вимагати пояснень.

– Чому не приїжджаєте? Дві тижні вже вас не бачили. Не приходило в голову, що мама і сестра сумують? – почала докоряти Інга Володимирівна.

– У нас багато справ, ніколи, – не бажаючи вдаватися в подробиці, сухо відповів Максим.

– Чим же ви такі зайняті? – недовірливо запитала Інга Володимирівна. – Це дружина твоя забороняє? Минулого разу вона поїхала з таким виразом обличчя, ніби сто лимонів з’їла.

– Кажу ж, у нас багато справ, – відповів Максим і швидко попрощався з матір’ю.

Однак через годину мати знову зателефонувала синові і повідомила, що вони з Ориной збираються в селище.

– Для чого? – здивовано запитав Максим.

– До подружки дитинства хочу заїхати і тебе заодно відвідати, раз вже ти сам не можеш приїхати, – діловито пояснила Інга Володимирівна.

Максим миттєво змінився на обличчі. Він не для того сам не поїхав до родичів, щоб вони приїхали.

– Нас скоріш за все вдома не буде, – намагаючись відмовити мати з сестрою приїжджати до них в гості, повідомив чоловік.

– Куди зібралися? – з роздратуванням запитала Інга Володимирівна. – Мені здається, що ви просто не хочете нас бачити. Якщо це так, тоді просто прямо скажіть.

– Ми поїдемо на день народження до знайомих, – на ходу придумав Максим.

– Ну поїжджайте, хоча мама з сестрою не кожного дня в гості приїжджають, – ображено промовила жінка і поклала слухавку.

Максим відчув себе винним перед матір’ю і сестрою, але, згадавши про те, як родичі ведуть себе при зустрічі з Галиною, перестав переживати.

Про те, що мати і сестра хотіли нав’язатися до них в гості, чоловік вирішив не говорити дружині, аби даремно не турбувати.

Однак за три години він усвідомив, що вчинив марно. Коли у двері подзвонили, відкрити поспішила Галина.

Побачивши усмішливі обличчя свекрухи і своячки, жінка розгубилася. Родичів в гостях вона ніяк не очікувала.

Максим, який згадав про матір і сестру лише в той момент, коли дружина побігла відчиняти двері, вилетів у передпокій.

– Галя, ти готова? Ти ще не одягнена? – осудливо промовив Максим, вдаючи, що не помітив непроханих гостей.

– Куди? – Галина розгублено глянула на Максима.

– На день народження. Забула вже? – натягнуто усміхнувся чоловік. – О, мама, Орина, а ви як тут опинилися?

– У гості приїхали, я ж дзвонила тобі, – невблаганно відповіла Інга Володимирівна. – Може впустите нас і не будете тримати на порозі?

– Ні, не можемо, їдемо. Галя, біжи вже одягатися, – скомандував Максим і схопив дружину за руку.

Галина здивовано подивилася на чоловіка, і коли той підморгнув їй, зрозуміла, що він просто намагається випровадити небажаних гостей.

– Куди це ви зібралися? Ми ж до вас у гості приїхали, – підпирала боки своячка. – Хіба не пізно на день народження їхати?

– Ні, нам до восьмої, – знову зірвався Максим. – Через півгодини вже маємо бути на місці.

– Ти в домашніх штанах поїдеш? – посміхнулася Інга Володимирівна, яка помітила одяг сина.

– Ой, забув переодягнутися, – почервонів до коренів волосся чоловік і побіг у кімнату.

Орина і Інга Володимирівна недовірливо подивилися їм вслід і переглянулися.

Жінки важко вірили, що Максиму і Галині треба кудись їхати.

Вони були впевнені, що подружжя спеціально вигадало історію з днем народження, щоб від них позбутися.

– Не можна заради нас скасувати свою поїздку? – поцікавилася Інга Володимирівна, як тільки у передпокій повернувся переодягнений син.

– Ні, не можна, – заперечив Максим, поправивши комірець сорочки. – Нас давно вже запросили. До того ж місце за кожного гостя оплачено. Ми не можемо не поїхати. Приїжджайте через тиждень, – додав він, знаючи, що мати образиться і відмовиться.

– Може ми тоді залишимося в квартирі, поки вас не буде? – запитала Орина, озирнувшись навколо. – Дочекаємось, так би мовити.

– Ні, навіщо? – категорично заперечив Максим. – Вам же, мабуть, є куди їхати? Чи не так?

– Ну у сина все краще, ніж у старої подруги, – захихотіла Інга Володимирівна. – До того ж ми у неї вже були, і вона не дуже була рада нас бачити.

– Підвезти до автостанції? – запитав Максим, натякаючи, що не залишить матір і сестру в квартирі.

– Автобусів до міста вже немає, а ти ж не зможеш нас відвезти, – хитро усміхнулася Орина.

– Можу зняти для вас на ніч готель, – запропонував рішення Максим. – Більше, на жаль, нічим допомогти не зможу.

Інга Володимирівна сердито здригнула брови. Відповідь сина її розчарувала. Жінка сподівалася, що Максим все-таки дозволить їм залишитися.

– Значить, у готель? – заговорила Орина. – Боїтеся нас залишити в своїй квартирі? Думаєте, що обкрадемо?

– Ні, просто не хочемо. Що ви будете тут робити без нас? – втрутилася в розмову Галина. – Ми не хочемо, щоб хтось був у квартирі у нашій відсутності.

– Давайте я вас все-таки до готелю довезу, – бажаючи розрядити атмосферу, знову запропонував Максим.

– Обійдемося! – відповіла Інга Володимирівна і, розвернувшись, вийшла з квартири.

Слідом за нею вискочила Орина, виливаючи прокльони і невдоволення на адресу брата і невістки.

Побачивши у вікно, як вони пішли з під’їзду, Максим і Галина з полегшенням видихнули.

Вигадана поїздка на день народження відкладалася. Тепер у ній не було жодної потреби.

Інга Володимирівна з Ориною викликали таксі і поїхали до Києва, вирішивши більше ніколи не спілкуватися з нерозумними родичами.

Максим згадав про рідню, коли потрібно було приїхати на прийом до лікаря і десь повечеряти.

Двері чоловікові відчинила сестра Орина. Побачивши брата, вона сухо промовила, що вони з матір’ю ось-ось підуть, а чужого у своїй квартирі не хочуть залишати.

Максим із невдоволенням зрозумів, що мати і сестра на нього смертельно образилися.

Після цієї зустрічі стосунки між чоловіком і родичами зовсім розладналися.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

п'ять − 1 =

Також цікаво:

З життя5 години ago

Daddy, Don’t Go! Please Don’t Leave Us! No More Toys, No More Sweets – Just Stay With Us! Six-Year-Old Oliver Clings to His Father’s Leg, Begging Him to Stay

“Daddy, don’t go! Please, dont leave us! Dad, dont buy me anything else, or Alfie either. Just stay with us!...

З життя5 години ago

Just Now I Thought to Myself, You and I Must Be Some Kind of Misfit Family

*Diary Entry 12th June 2024* I caught myself thinking todayperhaps our family is all wrong. “Its so good to have...

З життя13 години ago

The Story of a Boy with a Wounded Heart and the Dog Who Saved Him

**The Boy with a Wounded Heart and the Rescued Dog** Thomas shoved the front door open, letting the cold twilight...

З життя13 години ago

Daddy, Don’t Go! Sweetheart, Don’t Leave Us! Dad, Don’t Buy Me Anything Anymore, Not for Me or for Leo. Just Stay Alive with Us! No More Toy Cars, No More Sweets. We Don’t Need Any Gifts! We Just Need You Here! – Six-Year-Old Oliver Clung to His Father’s Leg, Crying Out

“Daddy, dont go! Please, dont leave us! Dad, dont buy me anything else, or for Alfie either. Just stay with...

З життя15 години ago

The Tale of a Boy with a Broken Heart and the Stray Dog He Rescued

Tommy shoved the front door open, letting the cold, dim light of early dusk spill into the dark hallway. Stepping...

З життя16 години ago

Betrayal, Shock, Mystery.

Betrayal, Shock, and Secrets. Natalie was preparing dinner when there was a knock at the door. *Strangethe doorbell works, and...

З життя17 години ago

Betrayal, Shock, and Mystery: A Tale of Secrets Unveiled

**Betrayal, Shock, and Secrets** I was preparing dinner when the doorbell rang. Strangeeveryone I know usually calls ahead. Opening the...

З життя18 години ago

‘You’ll Never Be Family to Me!’ Mother-in-Law Declares at Grandson’s Birthday—But Her Son’s Shocking Response Left Her Stunned.

**Diary Entry** I woke at five in the morning, the first hints of dawn barely colouring the sky outside. Beside...