Connect with us

З життя

Їй немає місця в моєму житті, і ніколи не буде

Published

on

Для неї немає місця в моєму житті і не буде ніколи
Я кохав щиро…
Сьогодні я вирішив розповісти свою історію.

Я не чекаю ні співчуття, ні розуміння.

Не чекаю підтримки.

Я просто хочу виплеснути весь цей біль, який нагромаджувався в мені занадто довго.

Я кохав.

Кохав так, як, мабуть, більше ніколи не зможу.

Кохав чисто, щиро, глибоко.

Я довіряв.

Я вірив у те, що поряд зі мною людина, яка не зрадить.

Але життя знову мене розчарувало.

Вона увірвалася в моє життя несподівано, але швидко стала його сенсом
Чотири роки тому я зустрів Оксану.

Це було випадково — просто збіг обставин, просто один день, просто одна розмова.

Але я відчув, що вона — не просто перехожа в моїй долі.

Ми швидко зблизилися, і вже за кілька місяців я залишив своє звичне життя, переїхав у її місто.

Обидва були після розлучень.

Обидва пережили біль зради.

Обидва просто хотіли щастя.

Я думав, що знайшов його з нею.

Я був упевнений, що це моя друга половина.

Але потім…

Потім трапилося те, чого я навіть у кошмарах не міг передбачити.

Коли минуле повертається, теперішнє руйнується
Ми поїхали на море.

Перший раз лише вдвох.

Я був щасливий.

Але неочікувано в її житті знову з’явилися вони.

Колишній чоловік.

Донька.

І внучка, про яку я навіть не знав.

Як так сталося, що вони опинилися в тому ж місті?

Хто кому перший зателефонував?

Хто кого знайшов?

Я досі не знаю.

Але коли я побачив, як вона дивиться на нього, як він розтанув від щастя, я зрозумів — я програв.

Я дав їм час побути наодинці.

Пішов гуляти, не заважав.

Але коли повернувся, мені стало ясно все.

Вона дивилася на нього так, ніби всі ці роки розлуки не мали жодного значення.

Ніби вони не розлучалися, не завдавали один одному болю.

Ніби я ніколи не існував.

Вона пішла. Просто пішла.
Ввечері вона майже не розмовляла.

Наступного ранку вона зібрала речі.

— Мені потрібно поїхати на кілька днів…

І не повернулася.

Я дзвонив.

Вона не відповідала на дзвінки.

А коли відповідала, казала:

— Мені треба подумати. Не тисни на мене.

Я не тиснув.

Але я знав:

Вона обрала не мене.

Вона спробувала повернутися. Але було запізно.
Минуло два тижні.

Я вже майже змирився з думкою, що вона більше не моя.

І раптом вона подзвонила.

— Я помилилася.

— Я думала, що почуття до нього ще є. Але зрозуміла, що ні. Це просто минуле.

— Я люблю тебе.

— Давай почнемо наново.

Я мовчав.

А потім просто поклав трубку.

Бо такі речі не пробачають.

Для неї більше немає місця в моєму житті
Вона пішла.

І цим довела, що не була тією, за кого я її вважав.

Я не хочу знову пройти через це.

Я не хочу бути запасним варіантом.

Я не хочу боятися, що вона знову втече.

Мені боляче бути самотнім.

Але мені нестерпно боляче бути з людиною, яка вже зраджувала.

Я не знаю, чи зустріну ще любов.

Але я точно знаю одне:

Для неї місця в моєму житті більше немає. І ніколи не буде.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

4 × 5 =

Також цікаво:

З життя2 години ago

Я люблю іншу, але покидаю все – останні слова чоловіка перед неминучою зрадою

М’яке вечірнє світло пробивалось крізь тюль. Оксана поставила на стіл дві тарілки з вечерею й глянула на годинник. Вісім вечора....

З життя2 години ago

Сорок років на згадку: перегляд старих фотографій за кухонним столом

Оксана Іванівна сиділа на кухні, перебираючи світлини в телефоні. Сорок років — кругла дата. Вона хотіла влаштувати справжнє свято, запросити...

З життя5 години ago

Приготуй, прибери та заробляй сам – я не твоя служниця!

— Хочешь ковбасок чи яєшню? — запитала Олеся. Андрій сидів за столом, гортаючи новини в телефоні. — Ковбаски. Тільки без...

З життя7 години ago

Краса квітів: Життя поруч з розкішшю

Жінка жила у гарному будиночку. Поруч, на квітнику, розцвітали гортензії й петунії. Фіолетове шаленство кольорів просто запаморочувало. Вона згортала ноги...

З життя9 години ago

«Вік не перешкода: несподіване відкриття»

Григорій зніяковів, коли дізнався, що дівчина молодша за нього аж на дванадцять років. Йому тридцять, їй — вісімнадцять. Так, вона...

З життя12 години ago

Дорога додому: втомлена, але сповнена сподівань.

Сон був мов із казки, але водночас дивний і тривожний. Оксана поспішала додому. Десята година вечора, а їй так хотілося...

З життя12 години ago

Вигнання з дому: жінка з поламаним чемоданом вирушає в невідомість!

Олені було 72 роки, коли власний син вигнав її з дому — і все через одну просту причину: вона втратила...

З життя14 години ago

СМАЧНІ ПРИГОДИ У РЕСТОРАНІ.

**ПОХІД У РЕСТОРАН.** — Вперед за пригодами! — сказали одна одній кращі подруги, закидаючи валізи у багажник. Поїзд рушив точно...