Connect with us

З життя

Закохався у 50: щастя з відтінком страху

Published

on

Законне право на щастя: полюбив у 50, я зіткнувся з великим страхом

Коли любов приходить несподівано

Я ніколи не думав, що можу так сильно закохатися у 50 років.

Був одружений, виховав двох дітей, дочекався онуків. Здавалося, життя йде своєю стежкою, і не варто чекати від нього великих почуттів.

Але доля вирішила інакше.

Я не шукав любов, вона сама знайшла мене.

Це стало найсильнішим, найяскравішим і найболючішим почуттям у моєму житті.

Як ніби мені знову 20

Багато хто говорить, що дорослі люди люблять інакше.

Неправда.

Це ті ж самі метелики в животі, те ж саме часте серцебиття, ті самі безсонні ночі, тільки тепер до них додається страх.

Страх, що можеш втратити.

Коли мені було 20, я любив по-дитячому безрозсудно. А зараз я кожного дня дякую долі за цю жінку.

Кожного разу, коли дивлюся на неї, торкаюся волосся, цілую в скроню, тримаю за руку, я розумію:

— Ось вона, та сама любов, яку я чекав усе життя.

Але разом з цим щастям прийшов і страх.

Її донька — моя біль

Вона була неймовірною жінкою.

Добрій, ніжній, турботливій. Сильній та мудрій.

Ми почали жити разом, і мій дім знову наповнився любов’ю і світлом.

Але з часом я помітив, що її щось хвилює.

Вона майже кожного дня отримувала дзвінки. Голос на іншому кінці говорив те саме:

— Мамо, мені потрібні гроші.

У неї була донька — студентка другого курсу.

Звучить нормально, чи не так?

Але проблема в тому, що ця донька вже давно працювала і заробляла добрі гроші.

І все ж таки продовжувала витягати з матері останнє.

То треба заплатити за гуртожиток, то за семестр, то борг подрузі.

Я бачив, як це розривало мою жінку зсередини.

Вона злилася, плакала, металася між почуттям обов’язку і бажанням бути зі мною.

Я казав:

— Кохана, мине час, і все налагодиться. Незабаром ми будемо лише вдвох.

Але сам не вірив у це.

Боюся, що колись вона піде

Іноді, виходячи з роботи, я боявся повертатися додому.

Боявся зайти до порожньої квартири.

Боявся побачити, що її речей більше немає.

Я вив від болю, але мовчки.

Плакав через любов.

Ти розумієш, що це означає для чоловіка?

Я впевнений, такі жінки, як вона, — ті, про кого пишуть вірші.

Що, як вона повернеться до доньки?

Я не знаю, що буде далі.

Якщо колись вона скаже:

— Я маю повернутися.

Я, напевно, просто зламаюся.

Бо вона — все, про що мріє чоловік у цьому віці.

Якщо ти читаєш ці рядки, кохана, знай:

Я люблю тебе більше за життя.

І якщо потрібно — я готовий ділити тебе з твоєю донькою.

Але, будь ласка…

Не залишай мене.

Без тебе мій світ втратить сенс.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

18 − три =

Також цікаво:

З життя37 хвилин ago

Що вона відкрила в ньому через десять років

Що вона в ньому знайшла — через десять років Ми чекали цієї зустрічі, здавалося, цілу вічність. Минуло рівно десять років...

З життя2 години ago

Ніби порожньо, але багато значить

Ніби порожнеча, а значить багато Ольга їхала у тролейбусі №14, що пробирався крізь засніжений Київ. Сіла біля вікна, вп’ялила погляд...

З життя3 години ago

Дочка, про яку ніхто не мав дізнатися

Донька, про яку ніхто не мав знати Оксана не відчувала провини за те, що просто народилася. Але тягар того, як...

З життя3 години ago

Путь к счастью с препятствиями

**Препятствие на пути к счастью** Арина рассталась с парнем, с которым, казалось, пережила немало. Их звали Артём и Арина. Вместе...

З життя3 години ago

Відкриті вікна

Незачинені вікна Оксана вперше за багато місяців почула власний голос. Він звучав хрипко, стисло, ніби пробивався крізь шар пилу, що...

З життя4 години ago

Тато на годину: коли повертається тепло

**Щоденник.** Зауважив хлопчика біля хлібних полиць у магазині. Він стояв нерухомо, немов вибирав не буханку, а чекав когось — того,...

З життя5 години ago

Залишитися — означає існувати

Щоранку Микола виходив із старої хрущовки в спальному районі Черкас рівно о 7:45. Не через те, що йому було куди...

З життя5 години ago

Тайна прошлого в безлюдном доме

Тень прошлого в пустом доме Поздним вечером в небольшом городке Ельцы, где тусклые фонари отражались в лужах на мокром асфальте,...