Connect with us

З життя

Ранкові дзвінки в день народження

Published

on

Сьогодні в неї день народження. Зранку всі дзвонили, вітали, заважали збиратися на роботу. Хоча серце теплішало від того, що пам’ятають…

Донька Соломія привітала й нагадала: після роботи треба зайти до них, приготувати обід, посидіти з онуком, допомогти з уроками…

Потім забігти до свекра зі свекрухою, занести продукти, куплені по дорозі. А вже потім — додому, де чоловік чекає на вечерю. Ну, а тоді, може, встигне трохи розслабитися, випити з ним келих вина під телевізор. Якщо сили залишаться. А якщо ні — то й нічого. Звикла…

Головне — встигнути для всіх. Щоб усі були ситі й задоволені. Який ще подарунок потрібен? Усі щасливі? От і вона теж…

Два коти, сивий Сірко та молодий Маричок, спостерігали за господинею. Маричок муркотів:
— Нам із нею пощастило. Хто б ще так доглядав?
Сірко насупився:
— А хто про неї подбає? Ще ж молода — усього сорок п’ять. А виглядає в цьому поношеному светрі на всі шістдесят. І навіть сьогодні ніхто не звільнить її від клопіт.

— Дивні твої думки, — похитав головою Маричок.
— Вона підібрала мене крихітним кошеням біля смітника, — пробурчав Сірко. — Годувала з піпетки. Я бачив, як вона з веселої дівчини перетворилася на зморену жінку.
— Нам же добре: годує, гладить. Чого тобі ще?
— Треба відплатити. Зрозумів?
Але Маричок не зрозумів…

*****
День згас. Вранці ж виявилося, що Сірка немає. Ніби крізь стіну пішов!

Олена пішла на роботу з важким серцем. А після — як завжди: до доньки, до свекрух, додому готувати вечерю… Шукати кота залишилося на ніч.

Коли вона бігла до дому, розбризкуючи осінні калюжі, біля лавки її покликав дід у чорних окулярах.
— Красунечко, — сказав він, — допоможеш старому?

Вона взяла його за руку, привела до лавки. Він міцно стиснув її долоню, змусивши сісти поруч.
— Дуже поспішаю… — вибачилась вона.
— А куди ж ти мчиш, серденько? — запитав дід, і вона раптом почала розповідати. Щось знайоме було в його голосі…

— Кросівки старі, — перебив він.
— Звідки знаєте?
— Я сліпий, але чую, як вони чвакають.
— Зате куртка нова… — несміливо додала вона.
— Донька віддала? — усміхнувся дід, торкаючись тканини.
— Та ви вгадали…

— А день народження в тебе коли?
— Вчора… — комок підступив до горла. І раптом її прорвало: — Чоловік подарував троянди й парфуми за тисячу гривень! Свекор зі свекрухою влаштували бенкет із варениками та узваром! А потім ми танцювали…

Дід мовчав, схопившись за палицю.
— Не вірите?
Він обернувся, і в його посмішці блиснуло щось котяче:
— Я тебе давно знаю… Ходімо, зроблю тобі подарунок.

Вона заперечувала, але він потягнув її за собою, міцно, наче молодий хлопець…

*****
Повернулись опівночі. На ній було вишукане сукня та туфлі на шпильках. Зачіску робив стиліст із Львова. Замість пакетів — блискуча клатч із сережками.

— Дякую, дідусю, — поцілувала його в щоку. — Ніколи не мала такого свята…

Він провів рукою по її обличчю, і вона згадала, як Сірко терся об неї.

Двері розчинилися. На порозі стояли чоловік Дмитро, свекор зі свекрухою, донька з родиною. Вони видивлялися на неї, немов привид.

— Де ти пропадала? Морги обдзвонили!
— Святкувала зі старим другом батьків. Ось він… — обернулась вона, але на сходах нікого не було.

— Яка ти гарна! — скрикнув зять.
— По ресторанах швендяє! — сипнула свекруха. — Звідки гроші на це вбрання?
— Звісно, я ж усі гроші на вас витрачаю, — кинула Олена. — А на себе не можна?

Свекор із дружиною гупнули дверима.
— Чудово, — посміхнулась вона. — Не хочу їх більше бачити.

Потім глянула на доньку:
— Зайду якось… Наступного місяця.

— Принеси покупки, — сказала вона чоловікові. — І зроби мені чаю. Піду в душ. Втомилася… Танцювали цілу ніч.

Дмитро довго стояв із роззявленим ротом. А потім… Приготував чай. Навіть бутерброди зробив. І поклав на блюдце цукерку.

*****
Сірка знайшли в шафі. Він лежав і посміхався…

Поховали під старим каштаном біля двору. Повертаючись, Олені здалося, що біля смітника стоїть той дід. Вона кинулась туди — але там сидів крихітний кошеня.

— Ідем додому, — підняла його вона.
— Мур-мур, — відповів кошеня, втискуючись у її груди.
— Я про тебе дбатиму.
— Знаю, — промуркотів він. — Знаю…

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

15 + 9 =

Також цікаво:

З життя1 годину ago

She’s Not Their Mother, These Five… But Who Could Say for Sure…

**Diary Entry 21st of October, 1972** She wasnt theirs by blood, those five But whod ever say it? Ethan lost...

З життя1 годину ago

Mom, Maybe Grandma Should Just Go Get Lost? It’d Be Better for Everyone,” Masha Said Defiantly.

“Mum, maybe we should just let Gran wander off and get lost? Itd be better for everyone,” Lily said, a...

З життя4 години ago

Mom, What If Grandma Just Walked Away and Got Lost? Maybe That Would Be Better for Everyone,” Masha Said Defiantly.

**Diary Entry 12th October** “Mum, maybe we should just let her wander off and get lost. Itd be easier for...

З життя4 години ago

You Said You Married Me Because I Was ‘Convenient’ Today! — So What? — He Shrugged. — Is That a Bad Thing?

You said today you married me because I was convenient! Sophies voice trembled. So what? James shrugged, barely looking up...

З життя7 години ago

You Married Me Because I’m ‘Convenient’! So What? — He Shrugged. — Is That Such a Bad Thing?

“You said today you married me because I was ‘convenient’!” Sophie clenched her fists, her knuckles turning white. Mark shrugged,...

З життя7 години ago

Two Weeks a Cat Kept Coming to the Window. Staff Were Stunned When They Discovered the Reason

**Diary Entry A Guardian in Fur** For two weeks, a cat had been appearing at the window. The staff couldnt...

З життя15 години ago

Two Weeks a Cat Kept Visiting the Window—Staff Were Stunned When They Discovered the Reason

For two weeks, the cat kept appearing at the window. The staff couldnt believe it when they found out why....

З життя15 години ago

Nothing Terrible Happened in the End! Well, It Happens to the Best of Men – Got Carried Away and Couldn’t Stop in Time

“Vicky, really, nothing terrible has happened! Men do this sort of thingthey get carried away, can’t stop themselves in time....