Мати сину: “Твоя дружина псує всі наші свята

— Твоя дружина зіпсувала нам усі свята, — промовила синові мати.

— Соломія запрошує нас усіх завтра зустрітися в ресторані чи кав’ярні, — радісно повідомив матері по відеодзвінку Андрій.

— Добра ідея, але нехай вона сама заздалегідь обере місце, щоб знову не міняти локацію під час замовлення, — спокійно попросила синка Галина Миколаївна.

— Ми вже вибрали, не хвилюйся. У нас на Личакові відкрилася нова закладина, завтра її й перевіримо, — безтурботно тараторив Андрій.

— Нова… Ну добре, надішли адресу й напиши, о котрій ми з батьком прийдемо, — з покорою погодилася жінка.

— Вважай, що вже відправив, — відрізав чоловік і завершив дзвінок.

Незабаром вона отримала повідомлення з деталями. У Галини Миколаївни було дві невістки та зять, із усіма вона ладнала, окрім із Соломією.

Свекруха не втручалася у життя снохи, не нав’язувала порад, наоборот — уникала спілкування.

Справа була в тому, що дівчина не вміла поводитися за столом і не мала жодного відчуття такту.

Кілька місяців тому родина збиралася в ресторані, і замість насолоди їжею та розмовами всі слухали нарікання Соломії.

То страва не подобалася, то офіціант не посміхнувся, то меню — нудне. Через останнє їм довелося тричі за вечір міняти заклад.

Але й там дівчина знайшла причину для нарікань. Вона замовила салат і попросила не додавати цибулю.

— Ваш салат, як ви й хотіли, без цибулі, — поставив тарілку перед нею офіціант.

— А це що тут лежить? — з незадоволеним виглядом показала вона на гілочку кропу.

— Це для прикраси, — відповів юнак.

— А я просила додавати його? — надула губи сноха.

— Якщо бажаєте, заберу, — запропонував він.

— Заберіть весь салат, апетит мій зіпсували… Принесіть мій молочний коктейль, — гордовито відвернулася до вікна Соломія.

Персонал виконав її вимоги, але атмосфера вечора була вже отруєна. Сноха сиділа надутою, поки родичі їли й сміялися. Сходити з нею до ресторану було катуванням.

Навіть родинні посиденьки не обходилися без історій. Її вибрики руйнували будь-яке свято.

Навіть на поминках тітки Андрія дівчина вдала до скандалу.

— Хто готував ці млинці? Вони ж гумові! — скрикнула вона на весь дім.

— Донечко, не обов’язково кричати, просто не їж їх, — намагалася вгамувати її Галина Миколаївна, помітивши осудливі погляди родичів.

— А що тут тоді їсти? Я своїй собаці краще готую! Горілка та сік теж пальові, — брезгливо скривилася Соломія.

— Ми прийшли пом’янути людину, тож будь ласка, ввічлива, — прошепотіла свекруха.

— От і пом’янули… Нічим навіть пом’янути, — буркнула та відійшла.

Здавалося, інцидент забувся, але неті…

Пізніше Галині Миколаївні дзвонили родичі, розповідаючи, як сноха скаржилася їм на їжу. Жінці було соромно, і вона вирішила більше не запрошувати Соломію на події.

Наближався день народження свекрухи, але, знаючи, що сноха прийде, вона відклала свято.

Галина Миколаївна чекала, доки Андрій поїде у відрядження. Як тільки син подзвонив із Чернівців, вона розіслала запрошення дітям.

Сноху, звісно, ніхто не повідомив. Свято пройшло ідеально: ні скарг, ні образ. Вперше за два роки жінка відчула справжню радість.

Та вже наступного дня хтось із гостей опублікував світлини у соцмережах. Соломія побачила.

— Алло, Галино Миколаївно, ви святкували день народження? — почулася у трубці образа.

— Так, куди вже далі відкладати, — не заперечувала жінка.

— Чому мене не запросили?

— Андрій був у відрядженні, тобі самій було б нудно…

— Мені з вами ніколи не нудно! Чому не дочекалися його? — підозріло допитувалася сноха.

— Бо дружина твоя всі свята своїм кислим виглядом псує! — вирвалося у Галини Миколаївни.

— Що?! Це я псую? А ви — гадюка! — Соломія кинула трубку.

Через кілька годин Андрій лаяв матір:

— Чому ти так до моєї дружини? Що ми тобі зробили?

— Нічого. Але вона постійно руйнує свята, а ти не ставиш її на місце, — відверто сказала жінка.

— Як саме вона руйнує? — здивувався син.

— Скаргами й примхами. З нею неможливо ні в ресторані, ні вдома!

— Вона просто відверта, на відміну від вас!

— Відвертість і невихованість — різне. Хоче бути мені, як донька, — нехай поводиться гідно!

— Добре, я поговорю з нею. Але ти обіцяй завжди запрошувати її, — запропонував Андрій.

— Гаразд, але лише під твою відповідальність, — зітхнула Галина Миколаївна.

Соломія не змінилася. Вона намагалася стримуватися, але марно. Свекруха вирішила не звертати уваги. Сваритися з сином вона більше не хотіла — обрала менше зло.