Connect with us

З життя

Сюрприз у фруктовій коробці: несподівана мордочка з величезними очима

Published

on

Продавець фруктів відкрив коробку. Звідти визирнула мордочка. Величезні налякані очі ось-ось могли закотитися від страху.

— Нічого не їсть, певно, відірвали від кішки та викинули. А шерсть її злиплася, бо жила в ящику з-під сливи.

Покупчиня, нічого не сказавши, пішла. Чоловік зі смутком похитав головою: «Навіть у жінках не залишилося милосердя». Але через деякий час вона повернулася.

— Не виходить з моєї голови ваш кошеня, — сказала вона і простягнула тканину:
— Загорніть «товар».
— Візьмете? — зрадів чоловік. Обережно загорнув кошеня і, як дитину, подав жінці.

— Це по-божому, по-божому. Віддасться вам, — повторював він.

Жінка знизала плечима:
— Велику благодійницю знайшли. Ще не знаю, як чоловік гляне на цей «подарунок». А то разом на вулиці опинимося.

І як у воду дивилася. Кошеня не припало до двору. Хоча і було відмитим, приглаженим, нагодованим, але все ж виглядало жалюгідно.

— Що це за інопланетянин? — гидливо відкинув чоловік кошеня, коли той намагався видертися йому на ногу. Підозріле дряпання відволікло подружжя від серіалу. Під загрозою були нові, дорогі шпалери.
— Миші тебе заїли? Навіщо він нам у однокімнатній квартирі? — докоряв чоловік дружині.

Взявши кошеня за шкірку, чоловік з огидою дивився на безпорадну істоту:
— Щоб завтра його тут не було.

Валентина і сама вже не раділа своїй знахідці. Але знизу дивилися на неї очі-сльози, маленькі лапки благально топтали її ногу, і таке дзвінке муркотіння видавало крихітне тіло, що в її серце прокотилася тепла струмка жалості. Вона нахилилася, погладила.

Підбадьорений ласкою кошеня піднялося на руки, уткнуло носик у теплу долоню господині. «Не сотвори милість — не отримаєш милості», — згадала слова матері Валентина і, виправдавши ними свій вчинок, заспокоїлася.

Зазвонив телефон:
— Бабусю, приходь до нас на чай!

Валентина тихенько, не відволікаючи чоловіка від серіалу, вислизнула за двері.
Син жив неподалік, через дорогу. Катруся вже стояла біля свого дому і радісно махала рукою. Раптом велика чорна машина з’їхала на узбіччя. Дитяче тільце підкинуло вгору. Валентина окам’яніла. Не могла ні закричати, ні зрушити з місця.

Лише очі, як у сповільненій зйомці, вбирали кожен кадр: якась жінка підняла дівчинку. Маленькі рученята судомно обхопили її шию. Жива! Чоловік із труднощами вийшов з машини. П’яний. Йому на зустріч біг син. У формі. Тремтячими руками він намагався вийняти з кобури зброю і раптом спіткнувся об крик:
— Ні!!!

Мати стояла через дорогу, але йому здавалося, що вона відштовхує його витягнутими руками.

Підбігли люди, стали у нього на дорозі, відвели п’яного водія. Валентина не відчувала ніг. Але вона йшла… чи її несли? До Катрусі! Лікар вже оглядав, відчував кожну кісточку:
— Все нормально. Переломів нема. Сильних ударів теж.

— Але чому вона мовчить?! — невістка тремтіла.
— Злякалася. Треба відвернути, — припустив лікар.
— Зараз, я зараз.

Валентина кинулася додому. Забігла, схопила кошеня, на ходу розповідаючи чоловікові, що сталося. Встигла. «Швидка» ще не поїхала. В очах дитини плавало страхом. Обережно розжала її ручки, вклала кошеня. Катруся перевела погляд. Пальчики ворухнулися, погладили м’яку шерстку. У відповідь пролунало лагідне «Мур-мур-мур». «Муруся», — тихо промовила дівчинка. Лікар з полегшенням зітхнув. Валентина дала волю сльозам — тепер можна.

Катруся не випускала кішечку з рук. Ніч вони провели у лікарні. Вранці їх відпустили додому з висновком: «Дівчинка просто народилася у сорочці».
«Милість створившому милість», — прошепотіла Валентина…

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

дев'ять + 11 =

Також цікаво:

З життя16 хвилин ago

«Я спросила про яйца для пирога, а меня назвали жадной»: Невестка решила купить свой холодильник и запретить мне есть их еду

Бывают в жизни моменты, когда не поймёшь — то ли смеяться, то ли плакать. Вот и вчера у меня случилось...

З життя23 хвилини ago

Кулінарний хаос: битва з родичкою

Кулінарний пекельний круг: війна зі свекрухою Моє життя в невеличкому містечку над Дніпром перетворилося на нескінченний жах через свекруху, яка...

З життя25 хвилин ago

Між двох вогнів: сестра хоче переїхати до нас, але чоловік проти

Мене звати Оксана. Зараз я опиняюся між двох вогнів: ризикую посваритися або з рідною сестрою, або з коханим чоловіком. Серце...

З життя35 хвилин ago

Кошмар відпустки: привиди минулого і загроза розлучення

Декретний відпустив став для мене, Оксани, справжнім випробуванням, яке ледь не зруйнувало нашу родину. У невеликому місті на березі Дніпра...

З життя47 хвилин ago

Житлова дилема: битва за завтра

Хатинне питання: битва за майбутнє Мене звати Оксана, мені 48, і я стою перед вибором, що роздирає моє сердце. У...

З життя56 хвилин ago

Страшний сон у декреті: тягар минулого і загроза розлучення

Декретний жах: тінь минулого та загроза розлучення Декрет став для мене, Оксани, справжнім випробуванням, яке ледь не зруйнувало нашу родину....

З життя57 хвилин ago

З тих пір діти телефонують щодня, але відчуваю: це не турбота, а справа у спадщині

З тих пір діти дзвонять мені щодня, але я відчуваю — справа не в турботі, а в спадщині. Ганна Дмитрівна...

З життя1 годину ago

Загублена донька: зрада заради чоловіка

Втрачена донька: зрада заради чоловіка Моя донька, колись близька і рідна, стала чужою. У нашому містечку на березі Десни я,...