Connect with us

З життя

Мій 60-річний чоловік веде подвійне життя. Це прийнятно?

Published

on

Василь, мій 60-річний чоловік, веде подвійне життя. Таке можливо?

Я ніколи і не уявляла, що моя сімейна історія перетвориться на жах. Я дізналася, що Василь зраджує мене ось уже 15 років. Він не просто завів коханку — живе на дві сім’ї, має дитину на боці. Ця правда обрушилася на мене, наче крижаний вихор, який паралізував душу. Я гублюсь у думках, не знаю, куди бігти і що робити. Вигнала його з дому, він на колінах благає прощення. В голові хаос, серце розривається, а я не знаходжу спокою. Мені було 28, коли я вийшла за нього заміж у нашому маленькому містечку під Києвом.

Він старший за мене на два роки. Наша любов пройшла через пекло і рай — ми пережили все: злидні, сварки, негаразди. Які б бурі не накотили, ми трималися одне за одного, наче за рятувальний круг. Були часи, коли і хліба не вистачало, але ми це подолали. Народили дітей, і життя потроху стало налагоджуватися, наче сонце з-під хмар. На початку 2000-х справи пішли вгору. Чоловік відкрив свою фірму — невелику мережу магазинів, яка почала приносити стабільний дохід. Він усе тримав під контролем, нікому не довіряв справи, аби не допустити помилок. Я не втручалася в його роботу, навіть імен продавчинь не знала. Виявилося, саме серед них він і знайшов своє друге життя.

Одна з цих продавчинь, молода і жвава, працювала у нього кілька років, а потім пішла в декрет. Так, вона народила мому чоловіку сина — 15 років тому. Всі ці роки я жила в сліпому невіданні, тоді як він розривався між мною і тією іншою. Йому було 46, коли він став батьком вдруге, а їй — лише 33. З того часу почалися його «нічні риболовлі», «відрядження» та інші вигадки. Він навіть рибу привозив, щоб я нічого не запідозрила. Поки нібито їздив за товаром за кордон, він проводив час із нею і їхнім сином. Як я могла бути такою сліпою? Як я не помічала цього обману?

Я навіть не мала тіні сумніву. За всі ці роки він жодного разу не дав приводу засумніватися у його вірності. Він був ніжний, дбайливий, завжди поряд — чи мені так лише здавалося. Але найстрашніше — деякі наші друзі знали це з самого початку. Знали і мовчали, боялися відкрити мені очі. Гадали, може, він одумається, залишить її і повернеться до мене цілком. Як же вони помилялися.

Після Нового року я звільнилася з роботи. Нащо вона мені, якщо фірма чоловіка забезпечувала нас повністю? Але невдовзі магазини почали закриватися — якісь проблеми з документами. Василь замкнувся в собі, сидів вдома днями, нервував, як звір у клітці. Я не розуміла: із нашими заощадженнями ми могли б жити без турбот роки! А потім він поїхав “у справах” і забув телефон. Той безперервно дзвонив, і я, побачивши чоловіче ім’я на екрані, вирішила відповісти — мовити, що перетелефонує. Але в трубці пролунав жіночий голос:

— Любий, коли повернешся? Ми вже зачекалися.

Світ розвалився. Я задрижала, спитала: «Хто ви? Що вас пов’язує з моїм чоловіком?» Вона спокійно відповіла:

— Нехай Олег сам все пояснить. Він давно збирався.

Коли він повернувся, п’яний до нестями, я вже знала, що почую. Він виклав мені все: 15 років жив на два фронти. Сказав, що це моя вина — я стала більше думати про своє здоров’я, менше уваги приділяти йому. Хотів «розважитися» з тією продавчинькою, але вона завагітніла. Після народження сина він заплутався, не знав, кого вибрати, і вирішив не вибирати зовсім — жив подвійним життям. Виявилося, він таємно відкрив ще один магазин, і всі гроші з нього йшли на ту сім’ю. Моїй болі йому було байдуже.

Тепер він стоїть переді мною на колінах, клянеться у любові, обіцяє розірвати з нею. Але сина покинути не хоче — каже, що не може зрадити дитину. А я не можу так жити. Кожен його погляд, кожне слово тепер для мене отрута. Я підозрюватиму його в кожному кроці, в кожному подиху. Ця рана надто глибока, щоб її загоїти. Я бачу лише один вихід — розлучення. Він знищив все, що ми будували, і я не вірю, що це можна склеїти.

Василь умоляє дати йому шанс, але як я можу? Як жити з людиною, яка 15 років брехала мені в обличчя? Я дивлюся на нього і бачу чужинця. А що думаєте ви? Є хоч примарна надія врятувати наш шлюб? Чи я права, і мені час вирватися з цього пекла, поки він мене не затягнув на дно остаточно? Я стою на роздоріжжі, і мені страшно. Допоможіть порадою…

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

19 − вісімнадцять =

Також цікаво:

З життя1 хвилина ago

Відкладена мрія: зрада та визволення

Мрія, відкладена на потім: зрада та звільнення Скільки себе пам’ятала, Оксана мріяла про подорож до Франції. Вона уявляла, як гулятиме...

З життя24 хвилини ago

Я думала, что муж мне изменяет, пока не раскрыла его двойную жизнь

Я думал, что жена мне изменяет… Пока не проследил за ней и не узнал правду. Первые пять лет с Людмилой...

З життя27 хвилин ago

Загадка омріяного дарунка

**Секрет обіцяного подарунка** У великому залі ресторану в серці Львова гуляло весілля Оксани та Богдана. Гості веселилися, музика лилася рікою,...

З життя33 хвилини ago

Тінь підозр на вечірньому небокраї

Тінь підозр у дачному просторі Катерина, сидячи у своєму затишному будиночку в передмісті Житомира, перегортала старий блокнот у пошуках номера...

З життя39 хвилин ago

Під зливою самотності

Вітер бив у вікно, а за склом розгорталася сумна картина: важкі хмари, немов чорні вівці, заповнили небо, і дощ почав...

З життя47 хвилин ago

Відчуження з донькою: слід минулого

Два роки минули, як Тетяна Іванівна не спілкується зі своєю донькою Софією. Рік тому, без жодної причини, Софія перестала відповідати...

З життя1 годину ago

Відкладена мрія: зрада та визволення

Мрія, відкладена на потім: зрада та звільнення Якщо спитати Оксану, що вона мріяла все життя, вона б без вагань відповіла:...

З життя1 годину ago

Он назвал меня просто парикмахершей, но я показала ему, что такое унижение

Когда-то в семнадцать лет я рано научилась полагаться только на себя. Отец сбежал за границу, бросив нас с матерью перед...