Connect with us

З життя

Боюся розповісти сину про його дружину — не хочу втратити з ним зв’язок

Published

on

Життя інколи ставить нас перед вибором, від якого залежить доля всієї родини. Я опинилася саме перед таким вибором. Вже не перший тиждень мене гризе думка: чи сказати синові те, що бачу власними очима, чи мовчати, боячись зруйнувати не лише його ілюзії, а й наші з ним стосунки.

Мій син — людина працьовита, чесна, з глибокими принципами. Працює від ранку до ночі, повертається додому виснажений, ледве на ногах стоїть. А його дружина… Навіть не знаю, як підібрати слова, щоб не зірватися на грубість. Вже місяць, як її щовечора привозить додому якийсь зухвалий чоловік на сріблястому джипі. Не раз на тиждень, не час від часу, а кожен день, ніби за розкладом.

Я спершу подумала, що, може, це випадковість. Ну, підкидає її по дорозі. Але все виглядає надто підозріло. Раз чи два — ще куди не йшло. Але коли ти щовечора виходиш з машини з чоловіком, затримуєшся в салоні, а потім неспішно йдеш додому, це вже зовсім інша історія.

Я не витримала й спитала її прямо. Сказала, що люди бачать, що сусіди починають шепотітися, що вона підставляє честь нашої родини. А вона, навіть не червоніючи, відповіла, що це не моя справа. Що це колега, і вони обговорюють робочі моменти. Робочі моменти в машині на пустому парковочному майданчику вночі? Яка випадковість. Та ще й прощання з обіймами не забувають.

Коли увечері повернувся мій син, я сподівалася, що він, як чоловік, як чоловік, хоча б задумається. Але він натомість почав кричати на мене, звинувачувати, що я образила його дружину, що вона тепер навіть їсти не може через «такий стрес». Я натякнула йому, що вже весь двір обговорює, як його дружину щодня хтось підвозить. А він у відповідь заявив, що «виду нічого поганого немає», що він їй довіряє, а я повинна поважати його вибір. Більше того — вимагав, щоб я перед нею вибачилася.

Я, звісно, не вибачилася. Але з того моменту в голові — метушня. Не розумію: чи мій син справді нічого не бачить, чи вдає, що не помічає, щоб не зруйнувати шлюб. А може, у мене параноя? Може, я просто прискіпливаюся до неї?

Обговорила це з подругами у дворі. Всі вони на моєму боці. Кажуть: ну не буває просто «колег», які щодня місяць підвозять заміжню жінку, да ще й затримуються в машині. І вони, і я — всі певні: тут щось не так.

Одна з подруг навіть сказала: «Скажи синові все прямо. Нехай розплющить очі». Але в цьому й проблема. Скажу — він, можливо, сприйме це як зраду. Пробачить свою «кохану», а мене викреслить із життя. Я залишуся «тою, хто лізе не в свою справу».

Але й мовчати вже немає сил. Адже він віддав для неї все. Працює, як білий кінь, а вона, схоже, просто грає на його довірі. І ось я стою між правдою та страхом втратити сина. І не знаю, що страшніше — правда, чи наслідки, якщо її озвучити.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

чотирнадцять − дванадцять =

Також цікаво:

З життя8 хвилин ago

Відтоді діти дзвонять щодня, але я відчуваю: їх цікавить не турбота, а спадок

Надія Іванівна стояла біля вікна, споглядаючи на похмурий зимовий дворик. У квартирі панувала тиша, лише годинник не поспіша відлікував секунди....

З життя47 хвилин ago

Таємниця ранкового сніданку: сусідська доброта

Таємниця ранкового сніданку: доброта сусідів Життя самотнього батька – це безкінечний вир клопотів та емоцій. Мої дві донечки, п’ятирічна Оленка...

З життя51 хвилина ago

Глузування над дівчинкою: доленосна зустріч

**Сміх над бідною дівчинкою: доленосна зустріч** На пишній вечірці в одному з заможних будинків підкиївського селища Надія і її донька...

З життя1 годину ago

Відтоді діти телефонують щодня, але відчуваю: справа не в турботі, а в спадщині

З тих пір діти дзвонять мені кожного дня, але я відчуваю: справа не в турботі, а в спадщині. Ганна Іванівна...

З життя1 годину ago

Зрада чоловіка: таємниця, розкрита братом

Оксана мчала вулицями бурхливого Львова до своєї другої квартири, стискаючи кермо аж до болю в пальцях. Її серце билося від...

З життя2 години ago

Повернення з минулого: зрада і прощення

**Повернення з минулого: зрада й прощення** Я збирала валізи, готуючись до переїзду до свого коханого, коли різкий стук у двері...

З життя2 години ago

Зрада за весільним столом

**Щоденник: Зрада під весільним столом** Олена Петрівна нервово постукала у двері сина та невістки. В її серці плескалася радість —...

З життя2 години ago

Посміхатися над бідністю: доленосне зіткнення

Сміх над бідною дівчинкою: доленосна зустріч На розкішній вечірці в одному із заможних будинків під Києвом Надія та її донька...