Connect with us

З життя

«Как пережить клеймо “токсичной матери” после публичного осуждения?»

Published

on

«Дочь назвала меня “ядовитой матерью” в интернете. Теперь я боюсь даже в магазин выйти…»

Всю жизнь я считала себя справедливой, хоть и требовательной. Тридцать лет проработала учительницей в сельской школе — выпустила сотни ребят. В нашем посёлке меня уважали. Уважали… пока не случилось это.

Мою дочь зовут Анна Иванова. Ей 32. Мы не разговариваем уже пять лет. Вернее, я пыталась, но она сама оборвала связь. Почему? Не понимала… пока соседка не показала её блог. Там Аня пишет о «детстве в клетке» и «матери-монстре».

Словно ножом по сердцу, когда читала: «Меня душили запретами, растили в страхе. Мать — диктатор в платке. Любви в её сердце не было». А под постом — сотни комментариев: «Уродка!», «Таких матерей — на костёр!». Соседи шепчутся: «Как же, учительница! А дочь-то её на весь мир кричит, что жизнь испортила!»

Но это ложь! Да, я держала строго. В 11 лет не разрешала ночевать у подруг — боялась. За двойки ругала, за прогулы — наказывала. Но разве это преступление? Благодаря дисциплине Аня окончила школу с золотой медалью, поступила в МГУ на бюджет! Работала в московской фирме. Я лишь хотела, чтобы она выстояла в этом мире. Не лезла в её выбор мужей, карьеру — лишь молилась, чтобы была счастлива.

А теперь я — исчадие ада. В магазине старухи шарахаются. На собраниях коллеги перешёптываются. Даже почтальонша, которую я выручала лекарствами, смотрит исподлобья.

Позвонила Ане. Умоляла: «Убери эти сказки! Хоть правду напиши — что я одна тебя поднимала, после смерти отца! Что ночами не спала, когда ты с температурой металась! Что две ставки брала, чтобы платье выпускное купить!» Молчание. А потом — новые посты: «Мать-нарцисс: как она высасывала из меня жизнь».

И вдруг… звонок. Сквозь рыдания: «Мам… Он ушёл. К двадцатилетней. Квартиру забрал, счета обнулил. Трое детей… Куда мне?» Голос дрожал. В ушах звенели её же слова: «Ты — тюремщик. Ненавижу!» А теперь: «Прости… Помоги…»

Сердце разрывалось. Во мне боролись два человека: мать, чьё сердце рвалось к ребёнку, и женщина, чьё достоинство растоптали в прах.

Пустую квартиру (Аня съехала в 18, сказав: «Сдохну, но к тебе не вернусь!») я обустроила под детскую. Купила кроватки, игрушки. Но когда услышала на пороге: «Мама…» — вдруг окаменела.

Обнять? Прижать к груди? Или напомнить, как она клеймила меня на весь свет? Как соседи тыкали пальцем: «Вон, детоедка идёт!»

Сейчас внуки спят в гостиной. Аня рыдает на кухне: «Я ошиб…» Молчу. Знаю: завтра напишет в блоге, как «тиранша» её приютила из жалости.

Простить? Да. Забыть? Нет. Люблю ли её? Бесконечно. Но доверять… Боюсь.

А вы? Открыли бы дверь? Или захлопнули, сказав: «Сама виновата»? Не знаю. Знаю лишь: материнское сердце — не камень. Оно болит. И прощает. Даже когда не должно…

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

8 − два =

Також цікаво:

З життя28 хвилин ago

Вчора я зібрала всю свою сміливість, поглянула свекрусі і чоловіку у вічі, і сказала прямо:

Учора я зібрала всю свою волю, подивилася у вічі свекрусі, Дарині Степанівні, та чоловікові, Олегові, і сказала рішуче: “Вашої ноги...

З життя29 хвилин ago

Готова втікти з дитиною від чоловіка та його батьків, зібравши лише найнеобхідніше

Щоденник. Вже три роки. Три роки, як я опинилася в цьому селі, за кілька десятків кілометрів від Тернополя, і лише...

З життя47 хвилин ago

Родичі свекрухи приїхали за два тижні до свята і не поспішають від’їжджати

Ну, що ви думаєте? Приїхали родичі моєї свекрухи, Тетяни Петрівни, за два тижні до Великодня, і, судячи з усього, збиратися...

З життя50 хвилин ago

Звісно, не горю бажанням, але збираю речі та їду з сином до мами.

Мені, звісно, зовсім не хочеться, але я збираю речі та їду з сином Данилом до моєї мами, Ганни Миколаївни. А...

З життя53 хвилини ago

Мій чоловік настільки вважає себе центром всесвіту, що вирішив диктувати мені умови.

Мій чоловік Микола останнім часом так уявив себе центром світу, що вирішив, ніби має право ставити мені умови. І не...

З життя2 години ago

Вчора я зібрала всю свою сміливість і прямо сказала свекрусі та чоловіку:

Сьогодні я зібрала усі свої сили, подивилася у вічі свекрусі, Ганні Василівні, та чоловікові, Олегові, і сказала прямо: «Вашої ноги...

З життя2 години ago

Я з небажанням збираю речі та вирушаю з сином до мами

Мені, звісно, зовсім не хочеться, але я збираю речі та їду з сином Данилом до своєї мами, Ганни Степанівни. А...

З життя2 години ago

Що ви думаєте? Родичі моєї свекрухи приїхали за два тижні до свята і, здається, не збираються їхати

Ну, що ви скажете? До нас нагрянули родичі від моєї свекрухи, Тетяни Степанівни, за два тижні до Великодня, і, схоже,...