Connect with us

З життя

Право на покой: кто защитит их достойную старость?

Published

on

Мои родители заслужили отдых, а не испытания: кто защитит их право на достойную старость?

Меня зовут Анастасия, мне 36. Мы с мужем живём в собственном доме под Рязанью, оба работаем, быт налажен, но покоя нет. Всё из-за тревоги за родителей — пожилых, измученных жизнью людей, которые вместо тишины вынуждены существовать в хаосе, созданном их же детьми.

Старшая сестра — Людмила, 42 года. Пять лет она сожительствует с мужчиной, не спешащим узаконить отношения. Вся семья ждала предложения, но в итоге Люда забеременела, заявив: «Штамп в паспорте — ерунда, главное — ребёнок». Возможно, я бы поняла, если бы это был первый малыш или последний шанс. Но это уже третий.

У Людмилы две дочери от прошлого брака — Вероника (19) и Алёна (15). Живут они… не с матерью. Нет, сёстры ютятся в двухкомнатной хрущёвке наших родителей, которым давно за 70. Люда переехала к сожителю, а девочек подселила в квартиру, где сама выросла и где наши старики доживают свой век.

Недавно грянул гром: Вероника ждёт ребёнка. От парня, приехавшего из Твери, которому едва исполнился 21. Теперь он планирует перебраться к ней. То есть — в ту самую квартиру, где уже теснятся родители и Алёна.

Представьте: молодые с младенцем, подросток-школьница. В двушке, где бабушка с дедом едва справляются. Им снова вставать по ночам, менять пелёнки, слушать плач? Не выдержав, я позвонила Люде:

— Ты вообще в себе? — крикнула я. — Это не коммуналка! Ты мать — бери ответственность, а не сваливай на стариков!

Сестра ответила с холодом:

— У тебя же дом. Забери их к себе, раз переживаешь. Им там лучше будет.

Да, дом есть. Но он мужа. Он против. Не из-за неприязни — просто считает, что нельзя вечно тащить чужой груз. Говорит: «Они Людмилу вырастили — пусть она теперь решает».

А как решать? Маме год назад делали шунтирование, папа почти ослеп. Они еле держатся. Мать готовит, стирает, убирает за всеми. Теперь ещё младенец, о котором они не просили. А Люда спокойно лежит на диване, поглаживает живот и твердит, что «всё под контролем».

Ей всё равно, как выживут дети и родители. Лишь бы её не трогали. Алёна, между тем, теперь будет делить комнату с парнем сестры и новорождённым. Где здравый смысл? Где совесть?

Родители не прогонят. Не такие. Будут молча терпеть, пока силы не кончатся. Боюсь, однажды позвонят: «Приезжай, у мамы инфаркт».

Люда не слышит. Её девиз: «Дети пристроены, мне не мешают». А как же старики? Как же сестра, брошенная в этом безумии?

Больно. Рыдаю в подушку. Злюсь, потому что бессильна. Муж запрещает забирать родителей. Он отчасти прав. Но оставить их — предать.

Что делать? Подскажите. Как быть, когда родные становятся источником страданий, а сестра — живым воплощением равнодушия?

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

14 − десять =

Також цікаво:

З життя23 хвилини ago

Вчора я зібрала всю свою сміливість, поглянула свекрусі і чоловіку у вічі, і сказала прямо:

Учора я зібрала всю свою волю, подивилася у вічі свекрусі, Дарині Степанівні, та чоловікові, Олегові, і сказала рішуче: “Вашої ноги...

З життя24 хвилини ago

Готова втікти з дитиною від чоловіка та його батьків, зібравши лише найнеобхідніше

Щоденник. Вже три роки. Три роки, як я опинилася в цьому селі, за кілька десятків кілометрів від Тернополя, і лише...

З життя43 хвилини ago

Родичі свекрухи приїхали за два тижні до свята і не поспішають від’їжджати

Ну, що ви думаєте? Приїхали родичі моєї свекрухи, Тетяни Петрівни, за два тижні до Великодня, і, судячи з усього, збиратися...

З життя45 хвилин ago

Звісно, не горю бажанням, але збираю речі та їду з сином до мами.

Мені, звісно, зовсім не хочеться, але я збираю речі та їду з сином Данилом до моєї мами, Ганни Миколаївни. А...

З життя48 хвилин ago

Мій чоловік настільки вважає себе центром всесвіту, що вирішив диктувати мені умови.

Мій чоловік Микола останнім часом так уявив себе центром світу, що вирішив, ніби має право ставити мені умови. І не...

З життя2 години ago

Вчора я зібрала всю свою сміливість і прямо сказала свекрусі та чоловіку:

Сьогодні я зібрала усі свої сили, подивилася у вічі свекрусі, Ганні Василівні, та чоловікові, Олегові, і сказала прямо: «Вашої ноги...

З життя2 години ago

Я з небажанням збираю речі та вирушаю з сином до мами

Мені, звісно, зовсім не хочеться, але я збираю речі та їду з сином Данилом до своєї мами, Ганни Степанівни. А...

З життя2 години ago

Що ви думаєте? Родичі моєї свекрухи приїхали за два тижні до свята і, здається, не збираються їхати

Ну, що ви скажете? До нас нагрянули родичі від моєї свекрухи, Тетяни Степанівни, за два тижні до Великодня, і, схоже,...