Connect with us

З життя

Зять без роботи більше півроку, а ми забезпечуємо його з дочкою

Published

on

**Щоденниковий запис**

Не можу мовчки спостерігати, як руйнується наша родина через байдужість дорослих людей. Сьогодні знову посварився з донькою, і причина — мій зять. Восьмий місяць він сидить без роботи й навіть не намагається це змінити. А Олена? Вона його захищає! Каже, що йому соромно йти на першу-ліпшу роботу з його досвідом і освітою. А от сидіти на нашій шиї — це, мабуть, не соромно.

Два роки тому вони одружились. Все було гарно, по-людськи. Ми, батьки з обох боків, допомогли з квартирою — зкинулись навпіл. Вони самі робили ремонт, тоді обоє працювали, грошей вистачало. Може, тратили не завжди розумно, але ми не втручалися — дорослі люди, нехай вчаться.

Півроку тому народився онук. Ми, звісно, зраділи — яке щастя! Та разом із радістю з’явилися й проблеми. Олена пішла у декрет, а майже одночасно зять втратив роботу. Заощаджень — нуль. Вони звернулися по допомогу, ми з жінкою, звичайно, не відмовили. Свати теж підключилися. Все — від коляски до ліжечка — купили ми. Донька отримує копійки, а зять шукає роботу… вже восьмий місяць.

Він обіцяв, що це тимчасово, що скоро знайде гідну посаду та поверне борги. Ми й не вимагали — лише б на ноги стали. Але час іде, а ситуація не змінюється. Ми з дружиною вже втомилися. Невже так важко влаштуватися хоч кудись — на склад, у кур’єри, куди завгодно? Але зять вважає, що це «не його рівень». А Олена йому підтакує.

Не витримав і вилив душу. Кажу: він — чоловік, батько, повинен годувати родину. А він лежить на дивані та чекає, поки зірки стануть правильно і з’явиться вакансія його мрії із зарплатою у сто тисяч. А ми з жінкою працюємо без відпочинку, щоб вони не голодували.

Донька образилася. Довела, що я не розумію їхньої ситуації. Мовляв, якщо він піде «куди попало», то не вистачатиме ні грошей, ні часу на співбесіди, й взагалі — він буде втомлений і злий. А їй це навіщо? З дитиною, каже, і так тяжко.

Слухав її й відчував, як росте злість. Коли це молодь почала вважати, що батьки зобов’язані утримувати не лише їх, а й їхніх власних дітей? Ми з дружиною виростили її без допомоги бабусь і дідусів, самі працювали, самі справлялися. А вони… влаштувалися зручно.

Поговорив із сватом. Той теже незадоволений — каже, син часто скаржиться на втому, але навіть пилососа в руки не бере, не кажучи вже про роботу. Домовилися: годі. Пора перекрити кран. Ніяких продуктів на тиждень, ніяких підгузків за наші кошти. Купуємо лише мінімум і тільки те, про що попередньо домовилися.

Може, це й звучить жорстко. Так, це наші діти. Але хіба любов — це безкінечне потурання? Хіба справжня турбота — дозволяти їм деградувати? Вони самі мають зрозуміти, що сім’я — це не відпустка, а постійна праця.

Якщо зараз їх не штовхнути, через рік буде ще гірше. Він так і чекатиме ідеальної пропозиції, а вона — повторювати, що «все правильно». Тільки житимуть вони вже не на своїй, а на нашій шиї. І без найменшого сорому.

А який приклад вони подають онуку? Хіба так можна?

**Життя — не чекання на диво, а дії.**

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

10 + два =

Також цікаво:

З життя12 години ago

You Bought This House Before We Married—Don’t Dictate What’s Mine!” I Snapped as My Husband Tried to Order Me Around in My Own Home.

“It seems youve forgotten this flat is minebought before we married!” I said coldly as my husband confidently gave orders...

З життя12 години ago

My Son-in-Law Threatened to Cut Me Off from My Daughter Unless I Sell My Mother’s House

**Diary Entry** Half my life, Ive lived alone. Not that I didnt marryJohn left me a year after the wedding,...

З життя14 години ago

“You seem to have forgotten this flat is mine—I bought it before we were married!” I snapped as my husband barked orders about *my* home.

The air was thick with tension as I stood in the doorway, my voice icy. “Seems you’ve forgotten this flat...

З життя15 години ago

The Other Mother-in-Law…

**Diary Entry** When I stepped into the flat, the first thing I saw were my mother-in-laws shoes right in the...

З життя16 години ago

My Mother-in-Law… Again: A Story of Family Tensions and Second Chances

**The Second Mother-in-Law** When Emily stepped into the flat, she immediately spotted her mother-in-laws shoes right in the middle of...

З життя16 години ago

Galina Peterson Reached for the Envelope So Forcefully That Everyone Gasped—Spoons Clattered on Plates. Her Glossy Red Nails Nearly Sliced Through the Paper. But the Notary Firmly Placed a Hand on Hers.

Margaret Peterson lunged for the envelope so abruptly that everyone startled, and spoons clattered against plates. Her nails, painted a...

З життя17 години ago

Get Out of Here, You Ugly Old Man!” They Shouted, Chasing Him from the Hotel. Only Later Did They Discover Who He Truly Was—But It Was Too Late.

“Get out of here, you filthy old man!” they shouted as they shoved him out of the hotel. Only later...

З життя18 години ago

Darling, could you pick me up from work? – She called her husband, hoping to avoid a tiring forty-minute journey on public transport after a long day.

**Diary Entry** *15th May 2023* Love, can you pick me up from work? Emily called her husband, hoping to skip...

ВСІ ПРАВА НА МАТЕРІАЛИ РОЗМІЩЕНІ НА САЙТІ ІЗ ПОСИЛАННЯМ НА ЗОВНІШНІ ДЖЕРЕЛА НАЛЕЖАТЬ ЇХНІМ АВТОРАМ.