Connect with us

З життя

Спочатку наших стосунків він чітко заявив: домашні справи не для нього.

Published

on

Ще на початку наших стосунків Дмитро чітко дав зрозуміти: він не мав наміру брати участь у домашніх справах. Він заявив, що заробляє гроші та забезпечує сем’ю, а всі обов’язки по дому повністю лягають на мене. Тоді, засліплена коханням, я погодилася з цими умовами, певна, що впораюся з усім сама.

З роками накопичилася втома. Я працюю на рівні з чоловіком, але, повертаючись додому, мене чекають нескінченні турботи: прибирання, готування, прання, допомога дітям з уроками. Дмитро ж після роботи відпочиває, вважаючи, що виконав свою частину обов’язків. Мої прохання про допомогу він відхиляє, нагадуючи про нашу домовленість. У моменти розпачу я ділилася переживаннями з сестрою Олесею. Вона нагадувала, що я знала про позицію Дмитра заздалегідь і сама з нею погодилася. Олеся підкреслювала, що змінити дорослу людину важко, особливо якщо він вважає свою думку правильною.

З появою дитини ситуація загострилася. Я сподівалася, що батьківство змінить Дмитра, але він залишився колишнім. Усі турботи про малюка лягли на мої плечі. Дмитро виправдовувався втомою та важливістю своєї роботи, стверджуючи, що фінансове забезпечення сім’ї — його головне завдання. Я почувалася самотньою та нерозуміючою. Розмови з подругами лише посилювали моє розчарування: їхні чоловіки брали активну участь у сімейних справах, допомагали з дітьми та по домогосподарству. Я почала порівнювати своє життя з їхнім, і образа зростала.

Одного разу, не витримавши, я вилила Дмитру все, що накипіло на душі. Він вислухав мене, але його відповідь була передбачуваною: «Ти знала, на що йдеш. Я не змінився і не збираюся. Якщо тебе це не влаштовує, вирішуй сама, як бути далі». Ці слова вразили мене до глибини душі. Я усвідомила, що сподівалася на зміни, яких ніколи не станеться.

Тепер я стою перед вибором: продовжувати жити в такому шлюбі, сподіваючись на диво, чи наважитися на радикальні зміни. Я розумію, що заслуговую на повагу та підтримку. Кожна жінка має право на партнера, який цінує її внесок і готовий ділити з нею не лише радощі, а й тягар сімейного життя.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

3 + тринадцять =

Також цікаво:

З життя34 хвилини ago

Це мені точно було не потрібно…

Цього мені лише не вистачало… Марічка жила сама. Дітей у них із чоловіком не було. Спочатку сподівалися, намагалися, потім вирішили...

З життя2 години ago

Зцілення від нестачі

Ліки від біди Оксана з Олегом познайомилися ще в інституті. Обоє жили в гурітку. Що будуть разом, вирішили одразу, але...

З життя2 години ago

Пробач, що чекала так довго…

Ось адаптована історія в українському культурному контексті: Олекса давно не був вдома. Перші два роки, навчаючись у коледжі в іншому...

З життя3 години ago

Весілля старшого брата

Свадьба старшого брата Смужка неба над обрієм уже палахкотіла рожевим, скоро повстане сонце. У купе всі спали, тільки Родіону не...

З життя4 години ago

Мрійливий диван

Диван «Мрія» Роман і Соломія зустрічалися вже два роки. Соломія залишалася ночувати в Романа, коли його мати їздила на дачу...

З життя5 години ago

Як він міг? Мати померла лише кілька місяців тому, а він вже приніс додому цю…

Як він міг? Мама померла всього кілька місяців тому, а він уже привів у дім цю… Марічка бігла зі школи,...

З життя7 години ago

І все ще існує любов

— Юре, ти не туди повернув. Треба було проїхати далі, — вигукнула Мар’яна. — Я правильно повернув, — спокійно відповів...

З життя7 години ago

Я відчував твій слух, мамо

— Бабусь, казку розкажеш? — запитав шестирічний Дениско. — Лише коротку. Вже час спати. Завтра в садочок не прокинешся, —...