Connect with us

З життя

После развода муж решил забрать детей к себе. Да и пусть забирает…

Published

on

Супруг настоял, чтобы дети остались с ним после развода. Пусть попробует…

С Дмитрием мы прожили вместе больше десяти лет. Были и счастливые моменты, и горькие ссоры, но никогда — измен. У нас двое: старший сын Егор и трёхлетняя Алиса. Я думала, наш союз нерушим — ведь столько лет пройти бок о бок, не предав, уже подвиг. А потом всё рухнуло, будто лёд под ногами в апреле. Оказалось, у него любовница. Банально, гадко. Он растоптал всё — нашу любовь, общие планы, клятвы. Я не рыдала, не била посуду. Просто подала на развод. Жить с предателем — немыслимо.

Сначала он умолял, клялся исправиться. Говорил, что «заблудился», что мы всё вернём. Но разбитую вазу не склеить. А потом холодно бросил: «Хорошо. Разводимся. Но дети — мои». Я онемела. Оказалось, он «гарантирует им благополучие», а я, мол, даже себя не прокормлю.

Первые дни была как в тумане. Потом включила логику: у Дмитрия трёхкомнатная квартира в центре, должность в иностранной компании, машина премиум-класса. А у меня? Полгода как вышла из декрета, зарплата консультанта — копейки, съёмная однушка на окраине, долги за свет. Двоих не потяну. Не хочу, чтобы они мерзли в старом доме, доедали гречку неделями. Пусть лучше будут с отцом — сыты, одеты, в тепле.

Я не сломалась. Просто выбрала для них лучшее. В суд шли вместе. Развод оформили быстро. Он отказался от алиментов — «справлюсь сам». Я обещала помогать, чем смогу. Егор плакал по ночам — в двена

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

сім + дев'ятнадцять =

Також цікаво:

З життя49 хвилин ago

Це мені точно було не потрібно…

Цього мені лише не вистачало… Марічка жила сама. Дітей у них із чоловіком не було. Спочатку сподівалися, намагалися, потім вирішили...

З життя2 години ago

Зцілення від нестачі

Ліки від біди Оксана з Олегом познайомилися ще в інституті. Обоє жили в гурітку. Що будуть разом, вирішили одразу, але...

З життя3 години ago

Пробач, що чекала так довго…

Ось адаптована історія в українському культурному контексті: Олекса давно не був вдома. Перші два роки, навчаючись у коледжі в іншому...

З життя4 години ago

Весілля старшого брата

Свадьба старшого брата Смужка неба над обрієм уже палахкотіла рожевим, скоро повстане сонце. У купе всі спали, тільки Родіону не...

З життя5 години ago

Мрійливий диван

Диван «Мрія» Роман і Соломія зустрічалися вже два роки. Соломія залишалася ночувати в Романа, коли його мати їздила на дачу...

З життя6 години ago

Як він міг? Мати померла лише кілька місяців тому, а він вже приніс додому цю…

Як він міг? Мама померла всього кілька місяців тому, а він уже привів у дім цю… Марічка бігла зі школи,...

З життя7 години ago

І все ще існує любов

— Юре, ти не туди повернув. Треба було проїхати далі, — вигукнула Мар’яна. — Я правильно повернув, — спокійно відповів...

З життя8 години ago

Я відчував твій слух, мамо

— Бабусь, казку розкажеш? — запитав шестирічний Дениско. — Лише коротку. Вже час спати. Завтра в садочок не прокинешся, —...