Connect with us

З життя

З самого початку стосунків стало ясно: участі в домашніх справах не буде.

Published

on

Ще на початку наших стосунків Тарас відразу заявив: він не збирається брати участь у домашніх клопотах. Він сказав, що заробляє гроші та утримує сім’ю, а всі обов’язки по господарству лягають на мене. Тоді, засліплена коханням, я погодилась з цими умовами, певна, що зможу впоратись сама.

З роками втома накопичилась. Я працюю на рівні з чоловіком, але, повертаючись додому, мене чекає безкінечне господарство: прибирання, готування, прання, допомога дітям з уроками. Тарас же після роботи відпочиває, вважаючи, що виконав свою частину. Мої прохання про допомогу він відхиляє, нагадуючи про нашу домовленість. У моменти розпачу я ділилась переживаннями з сестрою Олесею. Вона нагадувала, що я заздалегідь знала про позицію Тараса і сама на неї погодилась. Олеся підкреслювала, що змінити дорослу людину важко, особливо якщо вона впевнена у своїй правоті.

З народженням дитини ситуація загострилась. Я сподівалась, що батьківство змінить Тараса, але він лишився таким самим. Усі клопоти про малюка лягли на мене. Тарас виправдовувався втомою та важливістю своєї роботи, стверджуючи, що утримання сім’ї — його головне завдання. Я почувалася самотньою і непонятою. Розмови з подругами лише посилювали розчарування: їхні чоловіки брали активну участь у сімейних справах, допомагали з дітьми та по дому. Я почала порівнювати своє життя з їхнім, і образа росла.

Одного разу, не стерпівши, я вилила Тарасові все, що накипіло на душі. Він вислухав мене, але відповідь була передбачуваною: «Ти знала, на що йдеш. Я не змінився і не збираюся. Якщо тебе це не влаштовує, думай сама, що робити далі.» Ці слова вразили мене в саме серце. Я усвідомила, що сподівалась на зміни, які ніколи не стануться.

Тепер я стою перед вибором: продовжувати жити в такому шлюбі, сподіваючись на диво, чи наважитись на радикальні зміни. Я розумію, що заслуговую на повагу та підтримку. Кожна жінка має право на партнера, який цінує її внесок і готовий ділити з нею не лише радощі, а й тяготи сімейного життя.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

п'ять × чотири =

Також цікаво:

З життя29 хвилин ago

Не будь красивою, будь корисною!

– Ірино, ти чого, голова з вікна впала? – Марійка шлёпнула долонню об стіл, що кава в чашках завищала. –...

З життя30 хвилин ago

Будь не лише гарною, а й зручною

Олена, ти чого, голову втратила? – Ольга сердито штовхнула рукою по столу так, що кавові чашки заскавцювали. – Він тебе...

З життя2 години ago

Свекруха, яка стала найкращим другом

Сьогодні важкий день. Чоловік мій, Степан, вдарив кулаком по столу, аж посуд підскочив. “Не смій так про мою матір! –...

З життя2 години ago

Свекруха, яка стала найкращим другом

Сон де вона була не чужа: Моя свекруха — моя рідна душа – Не смій так про мою матір! –...

З життя3 години ago

Неперевершений чоловік. Але не для мене.

Та добре, послухай, яка історія. От сидимо ми з сусідкою Ганною Петрівною в її кухні, а вона мені шепоче: “Олена,...

З життя3 години ago

Чудовий чоловік, але не для мене

“Ідеальний чоловік. Лише не для мене — Зоряно, подивись на нього! — шепотіла сусідка Ганна Михайлівна, киваючи навпроти. — Оце...

З життя4 години ago

Сусідка з п’ятого поверху, яка змінила все

1 вересня, Київ Ця Катерина Остапівна завжди знала все про кожного в будинку. Коли хто приходить, з ким свариться, у...

З життя5 години ago

Він врятував моє життя, а я зруйнувала його

Той врятував мені життя, а я зруйнувала його — Оксано! Оксано, що ж ти робиш? — Голос Івана тремтів від...