Connect with us

З життя

Боялась, що чоловік кине мене через народження дочки замість сина

Published

on

У нашій родині завжди панував культ синів. Мешкали ми в Україні, і дівчат тут чомусь цінували менше. Мене виховували в цьому дусі. У мене є молодші брат і сестра, і я помічала, як по-різному до нас ставилися.

Коли народилася моя сестра, батько був дуже засмучений. Хоча на УЗІ казали, що буде дівчинка, він до останнього сподівався на помилку лікарів. Лише в пологовому будинку він переконався, що знову дочка. Але коли мама завагітніла братом, батько змінився. Родичі вітали їх з особливою щирістю. Усі раділи.

“Дівчина — то дівчина. Вийде заміж — і піде. А син — продовження роду!” — твердив батько.

Виховання теж було різним. Братові не доручали домашніх справ, не лаяли за погані оцінки або витівки. Не скажу, що до мене й сестри ставилися погано, але різниця була помітна. Брата буквально носили на руках.

Тоді я вирішила, що у всіх сім’ях переважає бажання мати сина. З цим переконанням я й вийшла заміж. Ми з чоловіком жили душа в душу, довіряли одне одному. Коли він сказав: “Хочу сина”, я не здивувалася — для мене це було природно. Після звістки про вагітність я мріяла про хлопчика. Та лікарка на УЗІ радісно оголосила: “У вас буде дівчинка!” У мені все завмерло. Як сказати чоловікові? Думала, він почне скандалити, збере речі та піде.

Не розумію, чому моя уява малювала такі картини — адже мої батьки не розійшлися після народження мене й сестри. Та я була в розпачі. Після сильних переживань мене поклали в лікарню — був ризик втрати дитини. Чоловіка тоді не було в місті, але він негайно примчав до мене.

Він ще не знав результатів УЗІ, а я не розуміла, як йому сказати — адже він так мріяв про сина. Чоловік не питав про стать дитини, турбувався про мене, дізнавався про здоров’я, обіцяв принести щось смачненьке, просив не хвилюватися.

Після його відходу я довго плакала. Прийшла медсестра, щоб заспокоїти мене. Я поділилася з нею своїми страхами. Не знаю, як вона мене зрозуміла крізь сльози. Вона сказала: “Ти мусиш думати про дитину, а не про чоловіка.”

“Ти знаєш, скільки чоловіків у світі? Знайдеш іншого! Головне — виносити донечку, їй шкодить, коли ти нервуєш. І дитина таким і народиться!” — казала вона.

Вранці вона зустріла мого чоловіка й почала його дорікати. Не знала, що він ще не в курсі. Він увійшов у палату з розбігленими очима: “Звідки тобі такі дурниці в голову приходять?” Я зізналася у всьому. Чоловік подивився на мене, як на божевільну. Сказав, що йому все одно — хлопчик чи дівчинка, і попросив не вигадувати.

Я намагалася заспокоїтися, але часом думала — може, він просто мене втішав, а сам засмучений через доньку. Та коли я народила маленьку Оленку й побачила його обличчя, його сльози, то переконалася — він щиро радий. Тепер з посмішкою згадую свої побоювання. Добре, що медсестра нам допомогла розібратися, а то б я дотерпіла до нервів ще перед пологами.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

дев'ять − сім =

Також цікаво:

З життя21 секунда ago

You know, Tanya, to look like that and stride in gold, I get up at 5 am daily, milk the cows, feed the calves, hand out the feed, then head to my real job—so there’s no point in being jealous.

You know, Emma, if I want to look like this and walk around in gold, I get up at five...

З життя58 хвилин ago

Donny, don’t think I’m a rogue! I’m not a drifter. Call me Michael Semenovich. I’ve come to see my daughter. It’s hard to explain…

30December2023 Dear Diary, Its a cold night in York, only a few hours left until the clock strikes midnight. The...

З життя2 години ago

“Dad, Did You Get a Cat?” – exclaimed daughter Lucy, who had come for the weekend.

27April2026 Today I found myself once more staring out of the kitchen window, irritated by the sight of the ginger...

З життя3 години ago

Someone was pulling her potatoes, peeling them, and collected the biggest one…

Emily froze. Her heart hammered. She kept walking and saw that the biggest heads of cabbage were missingalmost half the...

З життя4 години ago

The Late Call…

**Diary 12May2024** It was my thirtyfifth birthday, and the whole evening turned into a rehearsal of old grudges. Id told...

З життя5 години ago

Why does Mum need two rooms? She’s already sixty‑five. She’ll hardly entertain guests, and with her aunts—her sisters—she can even sip tea in the kitchen. Frankly, a one‑bedroom flat is more than enough for Mum.

13May2026 Dear Diary, Why does Mum need a twobedroom flat? Shes already sixtyfive. Shell hardly entertain guests, and with her...

З життя10 години ago

“‘The moment I retired, the problems began’: How aging exposes the loneliness that’s piled up over the years”.

I am sixtyseven, and for the first time in my life I feel as if I have slipped out of...

З життя12 години ago

You can stretch your legs, but if you want real responsibility, you’d better give up the baby.

June 11, 2026 Today was a day I shall not soon forget, and I feel compelled to set it down...