Connect with us

З життя

Папа поневоле: не зная, кто мать моего ребёнка

Published

on

Я стал отцом, даже не подозревая, кто мать моего ребёнка.

Мне тридцать, и до недавних пор я вёл жизнь типичного холостяка: свобода, никаких обязательств, пятничные вечера с друзьями, случайные знакомства. Однажды я даже подумал: “Лет десять ещё точно поживу для себя”. Уверен был, что времени полно — жениться, заводить детей успею. Но судьба распорядилась иначе.

Тот день начался как обычно. В полдевятого я вышел из подъезда и направился к машине. И вдруг заметил у крыльца коляску. Сначала решил, что кто-то из соседей отвлёкся. Но подошёл ближе — и кровь застыла в жилах. В коляске лежал младенец. Рядом — записка женским почерком: “Артём, это твоя дочь. Её зовут Лизонька. Пожалуйста, позаботься о ней”.

Ноги подкосились. Всё вокруг будто остановилось. Кто она? Когда это случилось? Неужели не ошибка? На автомате подхватил ребёнка и понёс в квартиру. Позвонил маме — единственной, кому мог довериться в такой миг. Через час она уже была на пороге — с пелёнками, бутылочками, присыпкой и тем спокойствием, которое только матери умеют дарить. Через пять минут мой рёвущий комочек мирно сопел у неё на руках. А я сидел в кухне, тупо уставившись в стену.

Позже, немного опомнившись, решил сделать тест ДНК. Результат подтвердил: я отец. Сердце сжалось. Где-то в череде мимолётных увлечений случилось это… И теперь у меня есть дочь.

Первые месяцы были кошмаром. Лизонька кричала по ночам, я не спал, училОднажды, когда я уже почти смирился с одиночеством отцовства, в дверь позвонила незнакомая женщина — с тёмными глазами и дрожащими губами, — и мир перевернулся снова.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

14 + сім =

Також цікаво:

З життя12 хвилин ago

Слово матері: уроки, що не забуваються

Свекруха поганого не навчить Нарешті Тарас із Соломією переїхали у свій великий дім. Будинок просторий, двоповерховий, саме такий їм і...

З життя18 хвилин ago

ДВОЄ ЗА ЧАШКОЮ ЛАТТЕ

Добрий вечір, Тетяно Григорівно! Два лате, як завжди? з усмішкою запитала я, тривожно вдивляючись у маленьке, зморшками вкрите, але не...

З життя49 хвилин ago

Собака-ветеран відмовилася залишити ліжко хлопчика… і лікарі виявили правду

Пенсійний пес відмовився покидати ліжко дитини і лікарі виявили правдуІноді історія нагадує, наскільки глибоким буває звязок між людьми та тваринами....

З життя50 хвилин ago

Собака-ветеран відмовилася покинути ліжко хлопчика… і лікарі виявили правду

Пес на пенсії відмовився покидати ліжко дитини і лікарі дізналися правдуІноді історія нагадує нам, наскільки міцним буває звязок між людьми...

З життя1 годину ago

Вона більше не витримує: що стало з їхніми почуттями?

Оля більше не збиралася це терпіти. Вона не розуміла, чому Ігор став так ставитися до неї чи розлюбив? Сьогодні він...

З життя1 годину ago

Не можна вдавати, що все залишилося, як раніше

У сні, де логіка текла, як вода, Ірина змалку любила запрошувати подруг додому. Мама завжди дозволяла, бо й сама була...

З життя2 години ago

Беззахисна дитина без взуття безперестанно плакала та бити кулаками у двері автомобіля

Маленький босоногий хлопчик невпинно плакав і бив кулаками у двері машини. Коли я підійшов і заглянув усередину, мене пробіг мороз...

З життя2 години ago

Дитина босоніж безупинно плакала і била кулаками по дверцятах автомобіля

Маленький босоногий хлопчик невпинно плакав і бив кулаками у двері авто. Коли я підійшов і заглянув усередину, мене пройняв холодок....