Connect with us

З життя

Як мешканець провчив непроханих гостей, що постійно приходили на барбекю

Published

on

У Києві, у нашого сусіда по дачі в Бучі, Тараса Борисовича, завжди було повно гостей. Він славився своєю гостинністю та вмінням готувати шашлик так, що пальчики оближеш. Його секретний рецепт, який він вивчив у Харкові, робив його страву незабутньою. Та його доброта зіграла з ним злий жарт: деякі родичі почали цим безсоромно користуватися.

Кожні вихідні, лише завидів димок з мангала на дворі Тараса Борисовича, його двоюрідні брати з родинами, які мешкали неподалік, з’являлися без запрошення. Вони охоче пропонували допомогти, але насправді лише дегустували готові страви та спустошували стіл. При цьому вони ніколи не приносили ні їжі, ні напоїв, розраховуючи лише на господаря.

Тарас Борисович, чоловік чемний і тактовний, довго терпів, сподіваючись, що родичі самі зрозуміють свою нетактовність. Але коли їхні візити перетворилися на справжнє лихо, він вирішив дати їм урок.

Однієї суботи, знаючи, що несподівані гості знову прийдуть, Тарас Борисович приготував особливий «сюрприз». Він розпалив мангал, використавши для цього старі, зіпсовані дошки, що залишилися після розбирання старого паркану. Дим від таких дров був густим і смердів просто жахливо.

Як і очікувалося, родичі не змусили себе чекати. Та лише увійшовши на двір і відчувши різкий сморід, вони почали кривитися й перезиратися. Намагання вдавати, що все гаразд, швидко зійшли нанівець, коли дим став ще густішим.

«Тарасе, що це за дим такий… оригінальний?» — обережно поцікавився один із братів, затуляючи ніс хусткою.

«Та знаєте, дрова попалися старі, мокрі. Та нічого, зараз розігріються», — спокійно відповів Тарас Борисович, підкидаючи в мангал ще одну зловісну дошку.

Не минуло й десяти хвилин, як очі почали сльозитися, а одяг настільки пропитався смородом, що гості почали швидко шукати причини для відходу.

«Ой, я забув, у мене ж сьогодні зустріч у місті!» — зрадів один.

«А у нас, здається, сусідка прийде за позиченим цукром», — підхопила його дружина.

Незабаром увесь «десант» ретирував, залишивши господаря наодинці. Тарас Борисович з полегшенням зітхнув, викинув недогарки й розклав новий вогонь, тепер уже з гарними дровами. Того вечора він вперше за довгий час насолоджувався шашликом у тиші та спокої.

Після цього інциденту несподівані гості більше не з’являлися без запрошення. Схоже, урок спрацював, і Тарас Борисович нарешті міг спокійно проводити час на своїй дачі без настирливих візитерів.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

3 × п'ять =

Також цікаво:

З життя53 хвилини ago

The Workshop Instead of the Office

Emily Clarke removes her headset and holds it for a heartbeat, feeling a faint warmth travel from the strap to...

З життя1 годину ago

Refusing to Babysit My Sister-in-Law’s Kids on My Day Off Made Me Public Enemy Number One

I often think back to that October Friday when my only free day in two weeks turned into a battlefield....

З життя2 години ago

The Neighbour Has Decided She Can Ask for Anything! Now All That’s Left Is for Her to Move In with Me.

Dear Diary, Its been a trying few weeks, and I feel the need to get my thoughts down on paper....

З життя3 години ago

Standing Your Ground: The Right to Queue

03April I rose before the alarm on my old mobile, though I never needed it. Still, habit kept me setting...

З життя4 години ago

Standing Your Ground: The Right to Queue

03April I rose before the alarm on my old mobile, though I never needed it. Still, habit kept me setting...

З життя5 години ago

The Step-Son: A Tale of Unexpected Bonds

14March2025 Today I finally put the whole mess of my childhood onto paper, hoping the act of writing will finally...

З життя6 години ago

A Nephew is Closer to His Uncle Than a Son

Take him away forever! Harriet snapped, her voice sharp. What about the formalities? James retorted in the same tone. Had...

З життя7 години ago

A Nephew is Closer to His Uncle Than a Son

Take him away forever! Harriet snapped, her voice sharp. What about the formalities? James retorted in the same tone. Had...