Connect with us

З життя

Ты не справляешься с бытом! Как муж тебя терпит?” – упрекала меня мать

Published

on

“Ну и хозяйка из тебя, как твой муж терпит такую неряху?” – вздохнула мать, разглядывая мои полки с чашками.

Когда Татьяна Ивановна затеяла ремонт в своей хрущёвке, она попросилась к нам с Дмитрием на месяц. Клятвенно пообещала не переставлять мебель и не учить меня жизни. Я заколебалась, но согласилась – всё-таки родная кровь.

Мать сроду была жёсткой, как советская дисциплина. В детстве мы с сестрой жили по её уставу: зубные щётки – строго под углом 45 градусов, книги в шкафу – по алфавиту, а каша на завтрак – до последней манной крупинки. Возражать было себе дороже.

После свадьбы я впервые вздохнула свободно. Моя квартира, мои правила – хоть носки на люстре суши. Но с приездом Татьяны Ивановны этот рай закончился.

Первые три дня всё шло тихо. На четвёртый я обнаружила кухню, будто после инвентаризации в военном складе. Кастрюли выстроились по ранжиру, специи – по цвету радуги.

– Мам, это что за переворот? – спросила я, сжимая пакет с батоном.

– Прибралась. У тебя же тут словно после набега татар, – ответила она, протирая уже блестящую полку.

– Но мне так удобно!

– Ты просто не знаешь, как правильно. Надо учить.

Я попыталась объяснить, что мы с Димой сами решаем, где держать соль. В ответ – презрительное фырканье и фраза про “халатность поколения пепси”.

Наутро исчез коврик с совой в прихожей – “старьё, позор для гостей”. Потом она перелопатила документы мужа, заявив, что “в жизни такого бардака не видела”. Я кусала губы, стараясь не вспыхнуть.

Всё рухнуло, когда мы застали её за разбором нашего белья. Мои колготки висели на дверце, как бананы в магазине, а Димыны рубашки красовались на спинке дивана.

– Мама, ты в своём уме?! – вырвалось у меня.

– Приучаю тебя к порядку. Настоящая женщина должна…

– Собирайтесь, – неожиданно рявкнул Di– Собирайтесь, – неожиданно рявкнул Дмитрий, и в его глазах мелькнуло что-то такое, отчего Татьяна Ивановна вдруг смолкла, словно выключенный телевизор.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

12 − 2 =

Також цікаво:

З життя9 хвилин ago

Чекай на нього…

Роса ще не обсихала на траві, туман повільно відступав до протилежного берега річки, а сонце вже викочувалося з-за зубчатої лінії...

З життя11 хвилин ago

Ти завинила мені, мамо

Ти мені винна, мамо Оксана зустріла свого майбутнього чоловіка на вулиці. Вона проспала на іспит. Прибігла на зупинку, а трамвай...

З життя1 годину ago

Інша дочка

**Щоденник** Батько Соломії був старший за матір на п’ятнадцять років. Одягався він строго, навіть старомодно – завжди штани, сорочка, піджак...

З життя1 годину ago

Запізніла любов

Одного вечора Оксана зазирнула до маминої кімнати, побачила, що та спить, і тихенько зачинила двері. “Оксаночко…” — раптом покликала її...

З життя2 години ago

Просто друзі або щось більше?

Телефонний дзвінок перервав вечерю Олені. Вона рідко готувала сама. Вранці зазвичай обмежувалася кавою, на обід їла у кафе поряд з...

З життя3 години ago

Мої закони гри

Мої правила Як часто буває, Мар’яна не знала свого батька. Він покинув їх із матір’ю відразу після народження доньки. Жили...

З життя4 години ago

Морська пригода

**Мрія про море** — Софійко, тобі ж тільки вісімнадцять! Ти не розумієш… — Оксана то й діло переходила на крик....

З життя5 години ago

Тікай, поки не пізно…

**Щоденник Олени Коваленко** Біжи, поки не пізно… Кожна дівчина мріє про велике та чисте кохання. Щоб голова крутилася від щастя,...