Connect with us

З життя

Султан та його улюблена четверта дружина: історія кохання і відданості.

Published

on

У одного козацького гетьмана було чотири жінки. Найбільше він любив свою четверту дружину — наймолодшу й найніжнішу. Дарував їй дорогі оксамитові сукні, золоті намиста, годував медом та пшеничним хлібом.

Але й третя дружина була йому щира — красуня, перед якою схилялися всі. Коли гетьман вирушав у далекі походи, він брав її з собою, щоб усі бачили її красу. Та завжди боявся, що вона одного дня піде до іншого.

Друга дружина була мудрою й розважливою. Вона розуміла підступи й радувала чоловіка своєю дотепністю. Коли у гетьмана були клопоти, він йшов до неї, і вона завжди знаходила вихід.

Перша дружина була найстаршою — дісталася йому після смерті старшого брата. Жінка була вірна, дбала про його добро і славу країни. Та гетьман не цінував її, навіть не помічав, хоч вона кохала його всім серцем.

Одного разу гетьман сильно захворів. Згадавши своє життя, сповнене розкошів, він зідхнув: «Зараз у мене чотири жінки, але коли помру, лишуся самотній». І спитав четверту дружину:

— Я любив тебе найпалкіше, дарував тобі все найкраще. Чи підеш за мною у вічність?
— Навіть не мрій! — відповіла вона й вийшла, не озирнувшись. Її слова вразили його, ніби холодна шабля.

Смутний гетьман звернувся до третьої:
— Я пишався тобою все життя. Чи супроводиш мене у останню путь?
— Ні! — відрізала вона. — Життя таке чудове! Коли ти помреш, я знайду собі іншого!

Його серце стиснулося від болю. Тоді він спитав другу дружину:
— Ти завжди була моєю підтримкою. Чи підеш за мною у темряву?
— Шкода, але не зможу, — відповіла вона. — Найбільше, що я зроблю — з честю поховаю тебе.

Його огорнув жах. Раптом він почув голос:
— Я піду з тобою, хоч у саму безодню!

Гетьман подивився й побачив першу дружину — змарнілу від сліз і страждань. Він схопився:
— Я мав цінувати тебе, поки був час!

У кожного з нас є ці чотири дружини. Четверта — наше тіло. Скільки б ми в нього не вклали, воно покине нас, коли прийде смерть. Третя — слава, статки, багатство. Після нас вони дістануться іншим. Друга — родина й близькі. Вони проводять нас до могили, але далі не підуть.

А перша дружина — наша душа. Ми часто забуваємо про неї, женучися за матеріальним. Але саме вона супроводжуватиме нас у вічність. Тільки дбаючи про неї, ми знайдемо справжнє щастя.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

15 + 3 =

Також цікаво:

З життя2 години ago

Я люблю іншу, але покидаю все – останні слова чоловіка перед неминучою зрадою

М’яке вечірнє світло пробивалось крізь тюль. Оксана поставила на стіл дві тарілки з вечерею й глянула на годинник. Вісім вечора....

З життя2 години ago

Сорок років на згадку: перегляд старих фотографій за кухонним столом

Оксана Іванівна сиділа на кухні, перебираючи світлини в телефоні. Сорок років — кругла дата. Вона хотіла влаштувати справжнє свято, запросити...

З життя5 години ago

Приготуй, прибери та заробляй сам – я не твоя служниця!

— Хочешь ковбасок чи яєшню? — запитала Олеся. Андрій сидів за столом, гортаючи новини в телефоні. — Ковбаски. Тільки без...

З життя7 години ago

Краса квітів: Життя поруч з розкішшю

Жінка жила у гарному будиночку. Поруч, на квітнику, розцвітали гортензії й петунії. Фіолетове шаленство кольорів просто запаморочувало. Вона згортала ноги...

З життя9 години ago

«Вік не перешкода: несподіване відкриття»

Григорій зніяковів, коли дізнався, що дівчина молодша за нього аж на дванадцять років. Йому тридцять, їй — вісімнадцять. Так, вона...

З життя12 години ago

Дорога додому: втомлена, але сповнена сподівань.

Сон був мов із казки, але водночас дивний і тривожний. Оксана поспішала додому. Десята година вечора, а їй так хотілося...

З життя12 години ago

Вигнання з дому: жінка з поламаним чемоданом вирушає в невідомість!

Олені було 72 роки, коли власний син вигнав її з дому — і все через одну просту причину: вона втратила...

З життя14 години ago

СМАЧНІ ПРИГОДИ У РЕСТОРАНІ.

**ПОХІД У РЕСТОРАН.** — Вперед за пригодами! — сказали одна одній кращі подруги, закидаючи валізи у багажник. Поїзд рушив точно...