Connect with us

З життя

У щасті та випробуваннях

Published

on

Радість і печаль

— Остапе, глянь, яку сукню купила! Подобається?
Остап підняв очі й посміхнувся.

— Ну-мо, покрутися! Дуже гарна. Тобі неймовірно пасує! — ніжно промовив чоловік.
— І мені сподобалось… Я весь магазин оббігала, думала, піду без покупок! Та в останню мить побачила цю сукню! Я в неї закохалась! Влітку на день народження Софійки в ній піду.

— Ні, у ній не ходи, — надав обличчю серйозного вигляду, сказав Остап.
— Чому? — засмучено спитала Мар’яна.
— Бо тоді ти будеш гарніше за іменинницю. А так не можна.
Мар’яна засміялась, а Остап подумав, який гарний сміх у його дружини.
— Та годі тобі!

Жінка підійшла до дзеркала, ще раз милуючись обновкою. Блакитна сукня справді їй пасувала, на її тлі сірі очі Мар’яни здавались яскраво-синіми.
Остап теж милувався дружиною й відчував, як на душі стає моторошно. Він їй досі не розповів… Не знав, як це зробити. Сподівався, що все налагодиться…

— А ми коли у відпустку збирались? — глянувши через дзеркало на чоловіка, спитала Мар’яна.
— У вересні… — осиплим від хвилювання голосом відповів він.
— У вересні… Треба буде до того часу купальники подивитись. Бо в мене лише два. Цього буде замало.
Остап заплющив очі. Ні, більше приховувати правду не можна. Він хотів її захистити, але розумів — не вийде. Треба говорити.
— Мар’яночко, сядь, будь ласка, — промовив чоловік.

Жінка обернулась, досі посміхаючись. Але потім побачила серйозне обличчя чоловіка, і усмішка зникла.
— Що трапилось, Остапе? — перелякано спитала вона, сідаючи поруч із чоловіком.
— У мене погані новини…

— Господи… Не мучай, що таке? Всі живі-здорові? Мати в порядку?
— Усі здорові! — заспокоїв її Остап. А потім, взявши її руки в свої, промовив: — Моя фірма збанкрутувала.
Мар’яна дивилась на чоловіка, намагаючись усвідомити почуте.

Одружились вони п’ять років тому. Остап був старший за Мар’яну на десять років, але дівчина тоді шалено в нього закохалась. І вік не став перешкодою. Тоді справи Остапа лише почали йти вгору, і ніхто не міг би звинуватити Мар’яну в тому, що вона з ним через гроші. Та й усі, хто знав їхню пару, бачили, як подружжя любить одне одного.
Кажуть, що деякі шлюби укладаються на небесах. Це був їхній випадок. Вони були, як дві половинки одного цілого. У їхньому спільному житті не було ніякого бруду. Не було ані брехні, ані обману.

Після весілля бізнес Остапа стрімко пішов угору. Він почав багато заробляти, і подружжя швидко змінило маленьку двокімнатну квартирку на великий будинок. Завели машини, стали часто їздити на відпочинок. І їхнє і так безхмарне життя стало ще кращим.
Остап вважав, що якщо чоловік вступає у шлюб, він априорі бере на себе зобов’язання утримувати сім’ю. Дружина може працювати, але її гроші не повинні бути основним доходом. Тому він навіть не знав, скільки заробляє Мар’яна. Зазвичай вона все витрачала на себе: салони краси, магазини, різні жіночі дрібнички. Часом Мар’яна закуповувала продукти, оплачувала якісь невеликі рахунки, але це було лише за її бажанням. Основна роль годувальника лежала на Остапові. Йому так було комфортніше.

А тепер він мусив зізнатися у провалі. Та у своїй слабкості.
Остап навіть подумав, що після краху його бізнесу, якщо Мар’яна захоче піти від нього, він її зрозуміє. Бо не виконав свого завдання.
— Як давно все погано? — тихо спитала Мар’яна.
— Кілька місяців. Думав, що випливу, але ні. Сьогодні компанію офіційно визнано банкрутом. Мені шкода…

Остап похилив голову. Йому було соромно дивитись у очі коханій жінці.
— Чому ти мені про це не розповів? — трохи образилась Мар’яна.
— Не хотів тебе в це втягувати. Сподівався, що сам впораюсь.
— Остапе! — обурилась дружина. — Ми ж родина. У радості й у горі, пам’ятаєш? Невже ти думав, що я буду тебе любити у радості, але не підтримаю у горі?
— Я просто не хотів вішати це на твої тендітні плечі, — зітхнув він.
— Гаразд, — з усмішкою погладила його по плечу Мар’яна. — Ми впораємося. Що ти плануєш робити?

— Не знаю, — промовив Остап, зітхаючи. — Треба підрахувати рахунки, зрозуміти, скільки в нас грошей. Влаштуюсь кудись на роботу. Потім, може, вийде знову відкрити свою справу…
— Так, — підвелась з дивану Мар’яна. — Сукню я поверну.
— Навіть не думай! — підскочив Остап. — Вона тобі так пасує, і тобі так подобається.
— Нічого, — заспокоїла його дружина. — У мене цілий гардероб суконь, та й до Софійки на день народження в ній непристойно йти, ти сам сказав.
Остап усміхнувся, відчуваючи, як у нОстап обняв Мар’яну, і в цю мить він зрозумів, що їхнє щастя — це не гроші, а вміння бути разом у будь-якій біді.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

4 × чотири =

Також цікаво:

З життя11 хвилин ago

My fiancé’s parents made an unusual request, asking me and my parents to provide health certificates. This was followed by a demand from my future mother-in-law that I simply couldn’t tolerate.

Most of the time, pairing up follows old traditions here, but, as I’ve seen from friends and family, things arent...

З життя11 хвилин ago

The Cat “Marcel” Was Returned Three Times as Dangerous. I Took Him Home—And Nearly Lost Him on the Very First Day When He Tried to Make a Run for It

The cat Monty had been returned to the shelter as dangerous three times. I brought him homeand nearly lost him...

З життя1 годину ago

Our neighbors believed my wife was underage and reported us to the police, claiming that an elderly man was living with a teenage girl…

So, you wont believe thisI have to tell you what happened when Emily and I moved into our flat. We...

З життя1 годину ago

A Wealthy Woman Unexpectedly Arrived at Her Employee’s Home Without Warning… and What She Discovered Turned Her Life Upside Down

A wealthy woman turned up at her employees house unannounced, and the revelation she stumbled into completely changed her life....

З життя2 години ago

Chaos in the wardrobe, piles of un-ironed laundry, and spoiled soup in the fridge – I tried to gently address it with my wife, only to end up feeling like the bad guy

A jumble in the closet, heaps of clothes waiting to be ironed, and a barely edible stew in the fridge...

З життя2 години ago

My First Flight as Captain Turned into a Nightmare: After Rescuing a Passenger, My Past Finally Caught Up With Me

You know, ever since I can remember, Ive been obsessed with the sky. It all started with this old, tattered...

З життя3 години ago

All My Life I Believed That Owning My Own Flat Would Make Everything Fall into Place—That’s How I Was Raised: A Woman Should Have Security, a Roof Over Her Head, Something of Her Own

All my life, I believed that owning a flat would solve everything. Thats how I was brought up with the...

З життя3 години ago

Waiter Treats Two Orphans to Lunch—Twenty Years Later, They Track Him Down

A thick blanket of snow wrapped around the sleepy English village of Ashby Glen, muffling every whisper of the world...