Мати святкує одруження доньки: тепле родинне свято на 35 гостей.

Оксана виходила заміж свою доньку. Гостей було небагато — ледь чи не 35, майже всі родичі та друзі молодого.

Донька Марічка була прекрасна, як усі наречені. Для Оксани її ранній шлюб у 19 років став несподіванкою. Вона все ж сподівалася, як і кожна матір слухняної дівчини, що Марічка спершу закінчить університет, а потім… Але вийшло, як вийшло. Донька на другому курсі, наречений Ярослав — на останньому. Вони вирішили одружитися — і точка. Ярослав вважав життя без шлюбу нерозсудливим, його дівчина гідна стати дружиною відразу і назавжди!

Колишній чоловік Оксани, батько Марічки, на весілля не прийшов, хоча й був запрошений. Проте подарував доньці певну суму — за це йому дяка. Минуло вже п’ять років, як він пішов із сім’ї, не намагався підтримувати зв’язок з донькою, обмежувався аліментами через бухгалтерію.

Весілля в розпалі. Все було чудово, тамада знав свою справу. Оксану бентежив один із гостей, схоже, далекий родич молодого — він не спускав з неї очей. У якому б кутку залу вона не була, відчувала на собі його погляд. Цей погляд буквально “свердлив” її. Вона навіть розсердилася — як сміє цей хлопець так дивитися на неї?

Залунав вальс — рідкісний танець на сучасних весіллях, його й танцювати майже ніхто не вміє.

Оксана любила вальс, тому з радістю пішла танцювати з тим самим хлопцем, на якого ще п’ять хвилин тому сердилася за його наполегливі погляди. Він танцював божественно. Вони були найгарнішою парою в центрі кола. Оксана і так добре виглядала, а сьогодні здавалася сестрою, а не матір’ю нареченої. Вишукана сукня смарагдового кольору облягала її струнку фігуру, недбало-молодіжна зачіска, блиск у очах робили її неперевершеною.

— Де ти так навчився танцювати? — запитала вона, коли він провожав її після танцю.
— Багато років займався бальними танцями. У мене навчений погляд — я відразу зрозумів, що тут ніхто не танцює краще за вас, — усміхнувся він.

Усі наступні танці Олег, вони познайомилися, танцював лише з Оксаною. Він не відходив від неї, щоб не запізнитися з запрошенням на наступний танець. У Оксани трохи запаморочилася голова від випитого шампанського і відчуття неймовірної легкості, ніби вона знову була молодою.
*Ну й що, що молодий, хоч натанцююся від душі, коли ще випаде такий випадок?* — думала вона.

Після весілля Марічка переїхала від матері до чоловіка. Поки що вони знімали квартиру. У Оксани закінчився тижневий відпустка, і вона вийшла на роботу. Вона дуже здивувалася, коли після робочого дня побачила біля будівлі соцзахисту, де працювала, Олега із букетом квітів.

— Ти нащо тут, да ще й з квітами? Завтра колеги мене досміються: “У якому класі вчиться твій кавалер?” — обурилася Оксана.
— Я вже працюю після університету. Мій робочий день закінчується на годину раніше, і в мене виникло палке бажання побачити вас. Координати дізнався у вашої доньки, ось. І я не так уже молодо виглядаю поруч із вами — мені, між іншим, 25 років, — образився Олег.

— А мені 40, між іншим, відчуваєш різницю? Чесно попереджаю — не йди за мною! Не витрачай свій час! Озирнись — скільки навколо молодих і гарних дівчат! — і Оксана рішуче пішла до автобусної зупинки.
— Вам 40? Не може бути! Ну, навіть якщо й 40, то нічого страшного. Я кохатиму вас у будь-якому віці, і ніхто мені не завадить, навіть цеОксана усміхнулась, почуваючи, як останній опір тане в його теплих долонях.