Connect with us

З життя

Свекруха переїхала до нас, але я не збираюся мовчати

Published

on

Шість років ми з Григорієм відкладали на власне житло, у чомусь себе обмежуючи. Нарешті, в нас з’явилася двокімнатна квартира – затишна, світла, хоч і з простим ремонтом. Це мало стати початком нового життя – родинної, щасливої. Олеся чекала дитину, до пологів залишалися дні. Все було готово: речі складені, куток малюка облаштований, лише генеральне прибирання відділяло нас від батьківства.

Олеся завжди мріяла про свій простір без батьківського нагляду, а особливо – без втручання свекрухи. З Галею Петрівною стосунки були… напруженими. Жінка любила диктувати, як правильно жити, дихати, мити посуд. Колись Олеся не витримала і прямо сказала, що не потребує постійних порад. Свекруха образилась і зникла з їхнього життя. На час.

Коли Григорій відвіз Олесю до пологового, він й уявити не міг, що його чекає. Наступного ж дня після госпіталізації дружини йому подзвонила мати й повідомила, що завітає до них. Він не встиг нічого заперечити. Галя Петрівна з’явилася у всій пишноті, оглянула квартиру з важливим виглядом: передпокій – «нічого собі», штори – «жах», кухня – «глянець – це ж щоденна мука, тепер треба натирати!». Вона влаштувала огляд холодильника, при цьому зневажливо відгукнувшись про магазинні вареники й обіцяючи зварити борщ назавтра. Григорій намагався жартувати, змінити тему, але даремно. Мати перевдягнулась у спортивний костюм і, немов полководець, пішла оглядати решту кімнат.

Ввечері він хотів відвезти її додому. Але почув: «Я залишуся на ніч. Тобі самому не можна, раптом завтра Олесю привезуть». І залишилась. На одну ніч. На другу. На третю…

Поки він був на роботі, вона перекладала речі, сортувала одяг, вирішувала, де стоятиме столик для пеленання та що треба докупити. Григорій уже починав божеволіти від її «допомоги», але боявся розчарувати. А потім свекруха оголосила: вона залишається на пару місяців, щоб допомагати з дитиною. Адже самі вони не впораються.

Коли Олесю виписали, зустрічали її всі – батьки, Григорій і, звісно, Галя Петрівна, вся сяюча. Олеся одразу відчула, що в домі щось не так. Штори інші, меблі переставлені, все пахне чужим. Батьки поїхали додому. Свекруха – ні. На німе запитання дружини Григорій пробурмотів: «Мама поживе трошки. Допомагатиме…»

Олеся була виснажена після пологів, але вибору не бачила. І вже ввечері почався пекельний стан: «Ти неправильно тримаєш дитину», «Ти погано пеленаєш», «Вона плаче, бо ти не вмієш її колихати». Олеся мовчала, доки свекруха не вихопила малюка з її рук. Тут чашка терпіння переповнилась.

— Дякую за допомогу, але ви вільні, — тихо промовила вона. — Це моя дитина. І колихати її буду я. Сама.

Свекруха закотила очі, ображена до глибини душі. Чоловік теж почав нерішуче заперечувати, але Олеся глянула на нього так, що він замовк. Вона була спокійна. Міцна. Це був її дім. Її родина.

Галя Петрівна зібрала речі. Більше не приходила. Григорій усвідомив, що дружині потрібна не командування, а підтримка. А Олеся вперше відчула себе справжньою господинею. І неважливо, скільки часу минуло після пологів – головне, що вона не дала себе зламати.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

4 + два =

Також цікаво:

З життя53 хвилини ago

“You seem to have forgotten this flat is mine—I bought it before we were married!” I snapped as my husband barked orders about *my* home.

The air was thick with tension as I stood in the doorway, my voice icy. “Seems you’ve forgotten this flat...

З життя2 години ago

The Other Mother-in-Law…

**Diary Entry** When I stepped into the flat, the first thing I saw were my mother-in-laws shoes right in the...

З життя3 години ago

My Mother-in-Law… Again: A Story of Family Tensions and Second Chances

**The Second Mother-in-Law** When Emily stepped into the flat, she immediately spotted her mother-in-laws shoes right in the middle of...

З життя3 години ago

Galina Peterson Reached for the Envelope So Forcefully That Everyone Gasped—Spoons Clattered on Plates. Her Glossy Red Nails Nearly Sliced Through the Paper. But the Notary Firmly Placed a Hand on Hers.

Margaret Peterson lunged for the envelope so abruptly that everyone startled, and spoons clattered against plates. Her nails, painted a...

З життя4 години ago

Get Out of Here, You Ugly Old Man!” They Shouted, Chasing Him from the Hotel. Only Later Did They Discover Who He Truly Was—But It Was Too Late.

“Get out of here, you filthy old man!” they shouted as they shoved him out of the hotel. Only later...

З життя5 години ago

Darling, could you pick me up from work? – She called her husband, hoping to avoid a tiring forty-minute journey on public transport after a long day.

**Diary Entry** *15th May 2023* Love, can you pick me up from work? Emily called her husband, hoping to skip...

З життя5 години ago

Listen, Mum,” Victor said softly when they were alone in the kitchen, “I’ve been thinking for a long time about whether to tell you this.

“Katie, Mum,” Victor began softly when they were alone in the kitchen, “I’ve been meaning to talk to you about...

З життя6 години ago

Get Out of Here, You Ugly Old Man!” They Yelled, Chasing Him from the Hotel. Only Later Did They Discover Who He Really Was—But It Was Too Late.

“Get out of here, you filthy old man!” they shouted after him as they threw him out of the hotel....