Connect with us

З життя

Жить с бабушкой мужа – испытание на выносливость!

Published

on

Жить со свекровью — это не жизнь, а каторга!

Порой мне кажется, что я не в квартире, а в музее под названием «Руками не трогать». Уже который месяц я умоляю мужа снять хоть какую-нибудь халупу, лишь бы сбежать от его бабушки. Но нет, живём в её трешке, где каждый предмет — священная реликвия. Пыль стереть — война. Диван поправить — скандал. А если я осмелюсь что-то сделать по-своему, тут же начинается спектакль: «Сердце! Давление! Вы меня в гроб вгоните!» Через пять минут об этом знает вся родня, потому что бабулька обзванивает всех подряд, жалуясь, какие мы негодяи.

До свадьбы мы с мужем взяли ипотеку, а на подаренные родителями деньги планировали обжиться. Всё шло хорошо, мы работали, платили… А потом — бац! — тест на беременность. Я в шоке: как так, я же пила таблетки! Подумывала даже о прерывании, но мой Сашка и родители хором закричали: «Брось!»

До родов я ещё справлялась, а после — всё. На одной зарплате не вытянуть. Сашка работал за троих, но денег всё равно не хватало. К своим не уедешь — там и так яблоку негде упасть. У его родителей — брат с женой. И тут наша «спасительница» — бабушка: «Переезжайте ко мне, места хватит!»

Сначала всё было терпимо. Потом начался ад. Ребёнок тянется к вазе? «Убью!» Ползёт к полке? «Умру!» А вечером — обязательный спектакль для мужа: «Твоя жена — монстр, ребёнка не воспитывает, меня в могилу сводит»! А он? Ноль реакции. Для него это вроде как норма.

Я ему: давай вернёмся в свою квартиру, хоть на хлеб с водой будем жить, зато без цирка. А он: «Потерпи, как на работу выйдешь — переедем». И как, спрашивается, мне до этого момента дожить?!

Предложила поменяться: пусть он сидит с бабушкой, а я пойду работать. Отказался. Тогда поставила ультиматум: или съезжаем, или я с дочкой — к своим в Тверь. Задумался. Жду. Но терпение моё на исходе…

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

20 − три =

Також цікаво:

З життя46 хвилин ago

Пес обійняв господаря востаннє перед евтаназією, аж раптом лікар вигукнув: “Стійте!” — і те, що сталося далі, змусило плакати всю клініку

Тісна кімната ветеринарної клініки ніби затамувала подих разом із тими, хто був всередині. Бліді стіни тремтіли від напруження, низька стеля...

З життя48 хвилин ago

Коли службовий пес Тітан раптово завмер у переповненому автобусі, ніхто не розумів чому — аж поки його пронизливий погляд не зупинився на маленькій дівчинці в кінці салону

Звичайний ранок у Львові перетворився на щось неймовірне, коли службовий пес на імя Бурштин раптово завмер у переповненому тролейбусі 10....

З життя49 хвилин ago

Не зовсім як у серіалі, але близько

Не як у серіалі, але схоже Маруся обожнювала серіали й мріяла, щоб у її житті все було гарно, як на...

З життя2 години ago

Слова моєї свекрухи: «Ця дитина — не мого сина» — болюче відгукнулися в моєму серці

Слова моєї свекрухи: «Ця дитина не мого сина» пролунали болюче.«Ця дитина не мого сина», сказала моя свекруха в день народження...

З життя2 години ago

Моя свекруха вилила на мене відро води, щоб розбудити, але такого розвитку подій вона не очікувала!

Моя свекруха вилила на мене відро води, щоб розбудити, але не очікувала такого повороту подій.Минуло два роки з моменту, як...

З життя2 години ago

Невгамовна енергія

Неспокійна Оксана з дитинства мріяла стати лікарем. Жила з батьками у невеличкому селі, до школи бігала за три кілометри у...

З життя3 години ago

Мене з немовлям не пустили на борт літака — і тоді 83-річна жінка прийшла нам на допомогу

Це був справжній кошмар. Чотири дні тому моя дружина померла під час пологів, народивши нашу доньку. Я ще не міг...

З життя3 години ago

Мій чоловік щоночі на дві години зачинявся у ванній: однієї ночі я взяла ліхтарик, зазирнула – і знайшла за кахлями дивну дірку з таємничими пакетиками…

Останнім часом мій чоловік поводився дедалі дивніше. Спочатку я подумала, що в нього коханка. Вечорами він зникав, а вдома довго...