Connect with us

З життя

«Хочешь видеть внука — приезжай по моему зову», — сказала невестка свекрови

Published

on

«Хочешь видеть внука — приезжай, когда я скажу», — заявила невестка свекрови.

Моя подруга, Галина Ивановна, женщина хоть и с характером, но душа нараспашку, всегда держалась на расстоянии от семьи сына. Живёт она в тихом городке под Пермью, работает бухгалтером, у неё и огород, и муж — в общем, дел хватает. Сын её, Денис, женат на Алине, и растёт у них сынок, маленький Тимурка. Галина Ивановна никогда не лезла не в своё дело, советы не раздавала, понимая, что у молодых свои понятия о жизни. Звонила сыну по выходным, поздравляла невестку с днём рождения, а раз в месяц они заезжали к ней на пироги с капустой. Но после рождения внука всё пошло наперекосяк, и теперь сердце Галины Ивановны болит от недоумения.

Алина с самого начала держалась как ёж в тумане — ни дружбы, ни разговоров по душам. Галина Ивановна не настаивала, думая: «Молодые — им виднее». Но когда на свет появился Тимур, она не смогла сидеть сложа руки. Готова была и пелёнки поменять, и суп сварить, чтобы Алина хоть немного отдохнула — ведь Денис с утра до ночи на работе. Но невестка только отмахивалась: «Справимся сами». И с каждым днём её взгляд становился всё холоднее.

Едва выписавшись из роддома, Алина поставила условие: «Будешь приезжать — только по предварительной договорённости». Галина Ивановна честно звонила за три дня, предупреждала, что хочет навестить Тимурку, привезти игрушки. Но каждый раз находилась причина: то у ребёнка сопли, то гости нагрянули, то Алина «слишком устала». Подруга терпеливо подстраивалась, отменяла свои планы, ждала удобного момента. Но даже когда ей удавалось приехать, через полчаса Алина начинала зевать и говорить: «Нам пора на прогулку». Галина Ивановна уходила, так и не насмотревшись на внука.

А бывало и хуже. Соберётся она, уже на пороге стоит, как вдруг звонок: «Тимурка всю ночь не спал, у него колики, приезжайте в другой раз». И даже не называла конкретный день — просто «как-нибудь потом». Галина Ивановна возвращалась в пустую квартиру, глотая слёзы. Её мечта — нянчить внука, слышать его смех — превратилась в бесконечные унижения. Когда она рассказывала мне об этом, голос дрожал, и мне это надоело. «Хватит плясать под её дудку! — сказала я. — Ты приходи, когда тебе удобно. Позвони за полчаса и скажи: «Еду». Это твой сын и твой внук, а не её личная собственность. Пусть она под тебя подстраивается!»

Галина Ивановна растерялась. Она не хотела ссор, боялась, что сын окажется меж двух огней. Но тоска по внуку разрывала сердце. Она мечтала быть Тимуру родной бабушкой, а вместо этого чувствовала себя чужой тёткой. Алина будто выстроила между ними кирпичную стену. Что делать? Ждать, когда невестка станет добрее? Рискнуть и приехать без спроса? Или просто смириться и страдать втихомолку?

Ситуация стала невыносимой. Каждый отказ Алины — как нож по сердцу. Галина Ивановна — человек душевный, открытый, а её гонят, как назойливую муху. Всё, чего она хочет, — видеть, как растёт Тимурка. Но невестка держит её на расстоянии, диктуя свои правила. Смотрю я на подругу — и сердце болит: глаза грустные, голос дрожит, когда говорит о внуке. Это не просто обида — это боль от того, что тебя лишают самого дорогого. И как ей помочь, я не знаю. Но одно ясно: Алина своим холодом отталкивает не только свекровь, но и ту теплоту, которую та могла бы подарить их семье.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

два × 1 =

Також цікаво:

З життя39 хвилин ago

Ідеальний вихід із ситуації

Єдине й правильне рішення Ганна Семенівна була жінкою суворою та категоричною. Життя не дарувало їй поблажок вона пройшла через важкі...

З життя39 хвилин ago

Дядьку, будь ласка, подаруйте мені цю шоколадку. Хочу зробити мамі подарунок, адже сьогодні 8 Березня!

**Щоденниковий запис**Сьогодні мав їхати на дачу до бізнес-партнера зі своєю нареченою Оленою на шашлики на честь 8 Березня. Заїхав у...

З життя2 години ago

У 1993 році вона кинула його з п’ятьма дітьми – і через 32 роки правда приголомшила всю Україну

У 1993 році вона покинула його з пятьма доньками через 32 роки правда приголомшила всіх.Дівчатка Оксана, Марія, Соломія, Дарія та...

З життя3 години ago

Бабусю знайшла на вулиці маленького левеня і виростила його вдома, ховаючи від сусідів: але одного разу вони зайшли до неї і побачили щось жахливе

Ось така історія, слухай…Рік тому бабуся поверталася з базару і почула тихе пискання з-за сміттєвого бака. Там, у брудній картонній...

З життя4 години ago

Поступив добро й уступивши місце на нижній полиці жінці з дитиною у поїзді, я швидко пошкодував про свій вчинок

Повсюди люблять твердити, що сучасна молодь невихована, що ми ледачі, не поважаємо старших і думаємо лише про себе. Але нещодавно...

З життя4 години ago

Незнайомець видавав себе за мого нареченого — але реакція собаки розкрила правду

Після страшної аварії я прокинулася без памяті, а поруч із незнайомцем, який стверджував, що мій наречений. Я його не памятала,...

З життя5 години ago

Вночі, коли в лікарні панувала тиша, раптом почувся пронизливий крик: лікарі, послідувавши за звуком, стали свідками неймовірної сцени

Ввечері, коли в лікарні все затихло, раптом роздався голосний крик. Лікарі, почувши шум, поспішили до джерела звуку й побачили сцену,...

З життя6 години ago

— Приїжджай негайно! — голос Михайла гримів відчаєм. — Тобі байдужа власна донька? Я вже виснажений!

Приїжджай зараз! голос Андрія пролунав різко. Тобі байдужа наша донька? Я вже не можу!Марійка підняла келих із шампанським, посміхнулась Насті....