Драма під південним сонцем: розрив у містечку

Розрив під сонцем півдня: драма в Ужгороді

Оля поверталася додому з відпочинку, серце стискалося від туги. Її чоловік, Богдан, за весь час жодного разу не написав. На вокзалі в Ужгороді її ніхто не зустрів… У хаті було темно, вечері не було, а в квартирі панував безлад. «Мабуть, Богдан увесь час пропадав у своєї мами», – з гіркотою подумала Оля. Вона дістала другу сумку й почала збирати речі. Саме за цим заняттям її й застав чоловік, повернувшись додому.

– Повернулася? – кинув він, зупинившись у дверях. – А я тебе й не чекав! Нагулялася, гадаєш, усе зійде з рук?

Оля раптом засміялася – гірко, майже істерично.

– Не хвилюйся, я ненадовго, – відповіла вона, голос тремтів від стриманих емоцій.

– Що це означає?! – насупився Богдан. І раптом його осяяло…

– Богданку, як же так? Ми ж цю подорож так довго планували! – Оля була на межі сліз. Вона весь рік мріяла про цю поїздку. Вони з Богданом збирали гроші, обирали тур, обговорювали, як будуть грітися на пляжі.

– Ну що я можу зробити? Мама захворіла, треба залишитися, – буркнув Богдан, відводячи погляд.

– А коли потім? Я розумію, якби твою маму до лікарні поклали чи вона злягла. Але ж у неї нічого серйозного! – обурилася Оля.

– У неї вчора температура була! Вона швидку викликала! – спалахнув Богдан.

– Температура була невисока, спала, як тільки вона таблетки випила. Богдане, це гарячий тур! Якщо ми сьогодні його не візьмемо, такої ціни вже не буде!

– Знаєш що? Мене бісить твоє егоїстичне упертість! Я сказав – нікуди не їдемо. Мамі може стати гірше! – відрізав він.

– До речі, у неї ж є ще й дочка, – помітила Оля. – Хіба вона не може за мамою подивитися?

– Ти ж знаєш, що Марічка зайнята. Годі це обговорювати. Поїдемо іншим разом. Та й взагалі, посидимо вдома цією відпусткою. Я обіцяв мамі допомогти з ремонтом. І ти теж допоможеш.

Богдан вийшов із кімнати, ніби розмова була закінчена. А Оля розплакалася.

Мало того, що вона працює на нелюбимій роботі, лише б приносити гроші до родини, тепер у неї відбирають і довгоочікуваний відпочинок. Вона терпіла прискіпливості начальства, переробляла, зносила все заради однієї мрії – теплого моря й гарячого сонця.

Оля давно хотіла змінити роботу, але Богдан заборонив. Мовляв, тут вона добре заробляє. Вони машину змінили, ремонт зробили. А його зарплата завжди йде на примхи його матері – то щось полагодити, то купити. Але й цього мало!

Скоріш за все, це вона наполігла скасувати відпустку. Звикла, що всі навколо неї танцюють. Хоча які всі? Лише її улюблений синочок! Донька Богдана, Марічка, давно зрозуміла, що з матір’ю краще не зв’язуватися. Тому він і не просить її подивитися за мамою. А от дружині відмовити простіше, ніж матері…

Мрії про море віддалялися. Оля уявила, як замість пляжу буде клеїти шпалери в душній квартирі свекрухи, і зрозуміла – вона цього не витримає. Їй потрібен відпочинок.

За півгодини вона підійшла до чоловіка й твердо заявила:

– Я їду відпочивати. З тобою чи без тебе.

– Що?! Ти зовсім з’їхала?!

– Це ти з’їхав! Я чекала цю відпустку, як дива. А ти вирішив позбавити мене мрії. Якщо так піклуєшся про маму – залишайся. А я їду.

– І з ким ти поїдеш? – прищурився Богдан.

– Сама.

Він усміхнувся, потім почав нервово ходити по кухні.

– Знаю я, нащо тобі цей відпочинок! Курортного роману захотіла? Пригод на свою голову?

Оля мовчала, боячися зірватися. На язику вертілося стільки слів…

– Мовчиш? Бо я правий!

– Якщо не довіряєш – поїдемо разом, – промовила вона.

– Я маму не залишу, – відчеканив Богдан.

– Ну й не залишай…

Оля вийшла з кухні, задихаючись від образу й злості. Мало того, що чоловік завжди обирає матір, а не її, так він ще й звинувачує у вигаданому! Вона ніколи не давала приводу в ній сумніватися. Все, чого вона хотіла від відпочинку – це спокій і гармонія. Ніякі романи в її плани не входили.

Богдан же думав, що Оля просто лякає його.

Вранці вона ще раз запитала, чи їде він. Богдан огризнувся, назвавши її дурною. А після обіду Оля повернулася додому з квитком у руці.

Богдан влаштував скандал. Такого в їхньому житті ще не було. Оля запропонувала купити йому тур, сподіваючись, що він поміняє рішення. Але він, мабуть, пішов на принцип. Хоча Оля так і не зрозуміла, який у цьому сенс, якщо у його матері сьогодні навіть температури не було.

У результаті, коли вона їхала на вокзал, Богдан кинув:

– Можеш не повертатися! Така дружина мені не потрібна!

ОляОля сіла у потяг зі сльозами на очах, не підозрюючи, що ця подорож назавжди змінить її життя.