З життя
Ми зближувалися заново, але він використовував мене заради помсти сестрі.
Здавалося, у мене з колишнім знову спалахнуло — а він виявився таким самим маніпулятором, як і тоді. І все зарати моєї сестри.
Я завжди вірила у відродження почуттів. Ну от, справжнє ж кохання має проросіти навіть крізь біль, гордість і помилки, правда? Тому коли після двох років мовчанки мені написав Олег — той самий Олег зі шрамом на щелі (не фізичним, але душа ще пам’ятала) — щось у мені тремтіло. Наче хтось у середині раптом прокинувся і запитав: «А що як?..»
Розійшлися ми важко. Були крики, істерики, купа непроговореного. Я навіть трохи зустрічалась з іншим хлопцем із Харкова, але… Олег залишався. Як непролечене захворювання. Тож коли він запропонував просто зустрітися в кав’ярні на Подолі (не побачення, ні-ні, просто поговорити), я погодилася. Ну справді — що може піти не так?
Він увійшов так само легко, як колись у моє життя — трохи недбалo, з тією ж посмішкою, що раніше змушувала мене топитися в його очах. Обійми, легкий поцілунок у щоку — і вуаля, я знову та сама дурнуватка, що вірить у казки. Говорили про все: про роботу (він тепер у Львові), про мого кота Рябка, про те, як змінився Київ. І я, наче під гіпнозом, почала думати: «А може…»
А потім він змінився. Ніби хтось вимкнув світло в його очах.
— Наталя… — він поклав руки на стіл і зітхнув так драматично, що я вже готова була сміятися, — я маю тобі сказати щось важливе.
— Що таке? — я відчула, як холоне під ложечкою.
— Я не хотів цього… але я брешу. Я тут не через тебе.
Моє серце рвонулося, наче переляканий птах.
— То… навіщо?
Він стиснув кулаки.
— Я використовую тебе. Щоб віддячити твоїй сестрі. Мар’яні.
Я так і вмерла на місці.
— Я… що?!
— Вона мене обдурила. Грала зі мною, сміялася за спиною… А тепер я хочу, щоб вона відчула те саме. Через тебе.
На секунду мені здалося, що земля розверзається. Моя сестра? Та, що завжди була поруч? Ні, вона не могла… Але він виглядав наполегливо.
— Вона… зрадила тебе?
— Так. І тепер я хочу, щоб вона зрозуміла, що таке біль.
Я схопила сумку так швидко, що ледь не перекинула чашку.
— Ти псих. Іди на… усе. Я не грашка у твоїх руках.
— Наталя, почекай…
— Ні. Годі.
Я вийшла на мороз, але його холод був нічим порівняно з тим, що коїлося всередині. Олег просто використав мене? Навіть не тому, що я йому подобалась, а заради якоїсь дурнуватої помсти?
Так, із серцем тепер знову біда. Але хоча б розум ясніший: краще бути самій, ніж чиїмось знаряддям. А Олегу та Мар’яні варто почати жити своїм життям — без мене посередині.
For About an Hour, I Watched Two Soon-to-Be Parents—Barely Out of Sixth Form—at the Gynaecologist’s Waiting Room Recently, I had an appointment with my gynaecologist. As usual, there was a queue and the doctor was running late. Behind me stood a heavily pregnant girl, about eighteen, accompanied by the soon-to-be dad of the same age. These “parents” paid no mind to the queue and acted as they fancied. The father was loudly giggling up and down the corridor because he was having a son: – Isn’t it brilliant, it’s a boy? Heeeeeeeeeeee… He said this about ten times, then suddenly realised: – Oh, we haven’t named him yet! Let’s name him after one of the doctors! He paced the hallway, reading off doctors’ names and making comments on each. On completing his ’rounds’, he plopped down next to the girl, still giggling. An elderly woman passing by politely asked him: – Young man, would you please calm yourself? The lad looked at her, baffled, and replied: – Granny’s pregnant too! Hoo-ha-ha-ha… His girlfriend giggled softly, both of them with equally vacant expressions. With some effort, I managed not to start an argument with the pregnant girl. Next, the soon-to-be dad launched into a new topic—food. – I’m famished! Ya-ya-ya-ya-ya… – I’m hungry, and it’ll be another half hour in this queue… – Let’s go get sausage rolls! We’ll come back after! – I don’t want sausage rolls. – You’ve become so picky! Hoo-ha-ha-ha… Everyone’s head was pounding from listening to them, but thank goodness, the pair finally left—I don’t know if they went for sausage rolls or pasties, but that was irrelevant. The important part was that they were gone. With horror, I thought about what kind of upbringing their child would get. Chances are, that child will turn out just as poorly raised. Maybe the grandparents will step in, but if they raised these two, I doubt things will be any different with the grandchild.
For nearly an hour, I watched the soon-to-be parents, both barely out of sixth form. Not long ago, I had...
I Used to Accuse My Husband of Living in My House—One Weekend He Packed His Bags and Left
I gave my husband an earful, accusing him of living in my flat. One weekend, he quietly packed his bags...
Everyone Thought the Young Woman Was Caring for the Elderly Neighbour Out of Greed for an Inheritance—But They Couldn’t Have Been More Wrong
The girl was looking after her neighbours grandmother, and everyone assumed she was angling for an inheritancebut of course, they...
I Lost the Will to Help My Mother-in-Law After Discovering What She Did—But I Can’t Abandon Her Either
I’ve lost the will to help my mother-in-law after finding out what she did. But I can’t just leave her...
“I Don’t Want to Be a Mum! I Just Want to Go Out!” – My Daughter’s Heartbreaking Confession Changed Our Family Forever
I dont want to be a mum! I just want to go out! Thats what my daughter told me. My...
“She’s Not Your Daughter—Are You Completely Blind? A Mother-in-Law’s Suspicion, a Paternity Test, and How Family Tensions Changed Everything”
– Shes not your daughter, are you completely blind? I hadnt been seeing my now-husband for even a year before...
This Is Exactly What I Did When I Found Two Cruise Vouchers in My Husband’s Pocket—And One Had Another Woman’s Name on It
Thats exactly what I did when I found two vouchers for a sea cruise in my husbands pocket. One of...
“I Don’t Want Any Other Daughter-in-Law – You Do What You Like!”: A Mother’s Ultimatum Forces Mark to Choose Between Love and Ambition, Only to Lose Everything in the End
I wont have any other daughter-in-law, so you do as you please! my mother declared to me one afternoon. My...