Connect with us

З життя

Відкрила двері з добром — а вони зникли з моїм останнім

Published

on

Отак буває, коли серце занадто м’яке, а очі не бачать підступності. Це не вигадка, а справжня історія моєї сусідки по дачі, Ганни Іванівни. Жінка в літах, з великою душею, але, як виявилося, з надто довірливим характером.

Живе вона сама у невеличкому будиночку під Києвом. Поряд стоїть невеличка двоповерхова хатина, яку вона раніше здавала. До пандемії там мешкали постійні квартиранти: студенти, робітники, просто люди, які шукали тимчасового прихистку. А останнім часом то порожньо, то хтось заселяється на місяць-другий.

Одного разу телефонує мені, радісна:

— Наталю, не шукай нікого, я вже знайшла жильців! Молоде подружжя, чемні такі, з Житомира приїхали. Кажуть, у Києві працю знаходять, а поки що ні грошей, ні речей, але обіцяють, як тільки влаштуються — відразу розрахуватися.

Мене щось насторожило, але втручатися не стала. Подумала — ну, хай. Та через тиждень Ганна Іванівна дзвонить знову — і вже в сльозах.

Як з’ясувалося, їх їй «порекомендувала» сусідка — мовляв, хороші люди, шукають житло. Приїхали з маленькими рюкзаками, казали, що решту речей привезе брат із села. Поки що — ні їжі, ні постільного, ні посуду, навіть чашки нема. Ганна Іванівна їх пожаліла. Пустила. Віддала їм усе необхідне: ковдри, тарілки, каструлі, навіть три банки тушонки зі своїх запасів — «на перший час».

Вони обіцяли, що за тиждень приїде брат, привезе речі й гроші, та й вони вже майже влаштувалися на роботу — «дружина» в продуктовий магазин, «чоловік» на будівництво. Все звучало переконливо, навіть занадто.

Через кілька днів «дружина» розповіла, що почала стажуватися в магазині, що все добре і незабаром отримає перші гроші. А «чоловік» поїхав «в село за речами» до брата.

Минув тиждень. Ні чоловіка, ні дружини. Телефони мовчать. Ганна Іванівна спочатку хвилювалася, дзвонила щодня, думала — може, щось трапилось. Але на третій день до неї прийшло гірке усвідомлення — її обдурили. Просто використали її доброту.

Ці двоє тиждень жили в її хатині, їли її продукти, користувалися її речами, грілися за її рахунок — і зникли. Це був чітко продуманий шахрайський план. Люди шукають самотніх літніх людей, грають на їхньому співчутті — і за кілька днів отримують усе безкоштовно.

Найбільше Ганну Іванівну вразило не втрачене майно, а зрада довіри. Що в свої 75 років вона так і не навчилася розрізняти, де правда, а де — брехня. Її вдарили по самому болючому — по вірі в людей. Вона справді думала, що робить добру справу, а натомість отримала — тишу й порожні каструлі.

Тож скажіть мені — хто тут справді лихий? Ті, хто здає житло й хоче отримати за це гроші? Чи ті, хто приходить з порожніми руками, але з солодкими обіцянками?

Історія Ганни Іванівни — нагадування для нас усіх. Доброта не повинна бути сліпою. Довіра — не означає наївність. І навіть найм’якші серця мають вміти казати «ні». Особливо тим, хто приходить з порожніми кишенями й повними обіцянками.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

1 + 16 =

Також цікаво:

З життя3 години ago

He’s Not My Little Rascal

**Hes Not My Child** Hes not my son, the millionaire stated coldly, his voice echoing through the marble foyer. Pack...

З життя3 години ago

I Found Nothing but a Note When I Arrived to Pick Up My Wife and Our Newborn Twin Babies

When John arrived at the maternity ward that day, his heart raced with excitement. He clutched a bunch of balloons...

З життя5 години ago

I Found Only a Note Upon Arriving to Pick Up My Wife and the Newborn Twins

**Diary Entry 15th October** I arrived at the maternity ward that day, heart pounding with excitement. In my hands, I...

З життя19 години ago

Stepfather

**Stepfather** Because youve got no business hanging around a young girl like that! snapped James. Excuse me? Youve completely messed...

З життя19 години ago

Returned Home—No Husband, No Trace of Him or His Belongings in Sight

She came home to find no husband and none of his belongings. “Whats with that look?” Zoe smirked. “Stan just...

З життя1 день ago

Back Home—No Husband, No Trace of Him Left

**Diary Entry** I came home to find neither my husband nor any of his things. Why are you looking at...

З життя1 день ago

Revenge for My Mother

**A Lesson in Control** *Diary Entry* The call came late at night, the voice on the other end distorted and...

З життя1 день ago

Avenged My Mother: A Tale of Justice and Retribution

**A Revenge for Mum** “Your daughter is with us. Bring £100,000, and she stays alive. I’ll send the meeting point...