Connect with us

З життя

Мне 53, а маме 80 лет: каково жить с пожилой матерью

Published

on

“Мне 53, а моей маме 80”: как это — жить с пожилой матерью

Решила рассказать свою историю — вдруг кто-то узнает в ней себя. А может, кто-то даст совет. Не за жалостью пришла — просто сил больше нет. Будто в клетке живу, из которой не вырваться.

Мне пятьдесят три. Ещё работаю, до пенсии — как до луны. А маме — восемьдесят. Живёт со мной. Не скажу, что совсем беспомощна. Нет. Сама умывается, суп сварит, в магазин сходит, даже до сквера дойдёт. Но… как бы помягче сказать — высасывает из меня все соки. Будто к моей душе присосался вампир.

Приду с работы — как выжатый половик. Сяду, чай попью, выслушаю, как у неё день прошёл. А после мечтаю только об одном — запереться в комнате, включить телевизор и забыться сном.

Но не тут-то было. Мать ждёт разговора. И не просто разговора — нотаций. Будто мне снова пятнадцать, и я у доски стою с двойкой в дневнике.

— Вот если б ты за Петрова вышла, а не за этого своего… — твердит она, будто заевшая пластинка.

— Была бы сейчас в достатке, с детьми, а не одна, никому не нужная. Кроме меня.

— Радуйся, что мать у тебя ещё есть. Цени. Ухаживай.

Да, детей у меня нет. Муж… сбежал. Вернее, я понимаю его — не выдержал. Поженились, стали жить вместе. А через месяц после того, как мать переехала к нам, он подал на развод. Не осуждаю. Потому что для моей матери снимать квартиру, когда у нас трёшка в собственности, было верхом глупости.

Вот и живу в этой трёшке — с матерью. У каждой своя комната, но кухня и зал — общие. А главное — общий гнёт.

Каждый мой шаг под прицелом. Абсолютно каждый.

— Почему так поздно?
— На кой чёрт эту дрянь купила?
— Почему бельё не сменила?
— Опять кота не покормила!

И ни разу не услышишь: «спасибо», «умница», «хорошо выглядишь», «отдохни». Только упрёки. С рассвета до заката. Изо дня в день.

Съехать не могу. Зарплата — кот наплакал. На отдельное жильё не потяну. Даже если бы нашла — совесть замучает. Вдруг с матерью что случится?

Но, если честно, иногда кажется, что сойду с ума. Да, звучит ужасно. Да, это родная мать. Я благодарна ей за жизнь. Но иногда хочется исчезнуть. Хотя бы на день. Чтобы никто не пилил, не придирался, не висел на шее.

Я устала. Одинока, хотя и не одна. В капкане, из которого не вырваться ни телом, ни душой.

Где кончается долг и начинается жертва?

Имею ли я право на свои чувства?

Не знаю. Но так больше нельзя.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

1 × 5 =

Також цікаво:

З життя44 хвилини ago

Від підкинутої дитини до господині: зустріч через 25 років з несподіваним поворотом

«Який же дитина без коренів? Ніхто. Лише тінь, що випадково знайшла собі оболонку.» — Ти завжди відчувала себе тінню? —...

З життя48 хвилин ago

Сюрприз за дверима: плачуча свекруха розповідає про втрату через підступну зрадницю

Постукали у двері. Я відчинила — на порозі стояла заплакана свекруха: виявилося, що коханка обібрала їх до нитки П’ятнадцять років...

З життя52 хвилини ago

Гості на порозі, а двері зачинені: Як проста зустріч із рідними стала скандалом

Мене звати Марія, і я живу у Львові разом із чоловіком Тарасом. Наша історія почалася дванадцять років тому, коли я...

З життя55 хвилин ago

Свекруха приїхала “рятувати” сина, відсунувши мене на другий план

Свекруха приїхала «рятувати» сина від застуди, а мене відсунула, як зайвий предмет. Буває, думаю — найскладніше у житті жінки це...

З життя2 години ago

З цього дня все зміниться: як жінка навела лад у сім’ї

“З сьогоднішнього дня все буде інакше!” — як одна жінка поставила на місце чоловіка та сина Я не залізна. Я...

З життя2 години ago

Залишена на порозі: через 25 років вона стала моєю домробітницею, не впізнаючи дочку.

Мене залишили на порозі чужої квартири. Через 25 років вона прийшла працювати до мене прибиральницею, не впізнавши в господині ту...

З життя2 години ago

Свекровь взяла на себе турботу про сина, залишивши мене осторонь

14 червня. Іноді мені здається, що найважче в житті жінки — це не вагітність, не побут і навіть не хвороби...

З життя3 години ago

Новий порядок у сім’ї: як жінка змінила чоловіка і сина

“З сьогодні все буде інакше!” — як одна жінка поставила на місце чоловіка та сина Я не залізна. Я звичайна...