Connect with us

З життя

Вигнала з квартири: історія свекрухи, що завершила життя в селі

Published

on

«Вона мене вижила з квартири — і тепер я доживаю свій вік у селі»: історія однієї свекрухи

Так сталося, що на старість я залишилася сама. Не за власним бажанням, не через злу долю — а тому що моя невістка, та, якій колись відчинила двері свого дому, вигнала мене, немов непотрібну стару річ. Тепер я живу в похилому, неремонтованому будинку в глухому селі. Без водопроводу, з пічкою, яку треба топить щодня, з вуличним туалетом і відрами води з криниці. Усе, що було в мене, — тепер належить їй.

Мене звати Ганна Іванівна. Я родом з Чернігова. Моєму синові Олегові — тридцять два. Він одружився п’ять років тому. Одружився, як мені здавалося, засліпленим. Привів у наш дім якусь Наталку — дівчину з півдня, без житла, без професії, без сорому й совісті. Син був нею захоплений, а я — з перших хвилин насторожена. Та мовчала. Сподівалася, що мину́.

Після весілля ми почали жити втрьох у моїй двокімнатній квартирі. Я віддала їм велику кімнату, а сама перебралася в крихітну спальню, де й повернутися належно не можна. Минуло лише кілька місяців, і Наталка оголосила, що вагітна. Термін уже був чималий. Але ось проблема — Олег познайомився з нею лише за місяць до запланованого зачаття. Я порахувала. Щось не сходиться.

— Народила передчасно, — заявила вона.
— Передчасно? З нормальною вагою, без ускладнень і навіть без ознак недоношеності?

Я мовчала. Син їй повірив. А я — ні. Я вже тоді відчувала: ця дитина — чужа. Але що доведеш, коли син сліпий?

Спершу вона ще намагалася вдавати з себе господиню — мила підлогу, готувала. Потім перестала. Я одна тягнула дім. А потім почалося те, що остаточно зруйнувало все. Наталка вимагала, щоб я віддавала їм свою пенсію «у спільний бюджет». Без сорому, без натяків. У лоб.

— А твій вклад у цей бюджет який, Наталко? — запитала я. — Жодного дня не працювала ні до весілля, ні після!

Олег став її захищати. Вимагав, щоб я звітувала за кожну копійку, витрачену на себе. Видно, Наталка добре його обробляла. Знала про всі надбавки, пенсії, допомоги. Усе було у неї на слуху. Я навіть ліки не могла купити без її нотацій.

У якийсь момент моє терпіння урвалося. Я купила собі холодильник і поставила його у своїй кімнаті. Відмовилася скидатися на їжу, перестала платити за всіх, поділила комуналку. Я не була зобов’язана годувати ледачую та її дитину. Не зобов’язана — і крапка.

Тоді Наталка зрозуміла, що так просто мене не вижити. Одного разу, коли мене не було вдома, вона перерила мої документи. Знайшла папери на квартиру. А там — один нюанс: після розлучення з батьком Олега я викупила його частку, але оформила все на сина. Тоді мені здавалося — нехай буде його, адже він у мене один…

Наталка була в захваті. Погрожувала:

— Забирайся звідси! Тут тобі нічого робити! Скажеш Олегу — розлучуся і половину квартири заберу. Тоді і ти, і він опинитеся на вулиці!

Що я могла відповісти? Я розуміла, що син — між молотом і ковадлом. Я не хотіла його розривати. Я зібрала речі й поїхала у старий батьківський дім у село. Ми колись купили його з чоловіком, але так і не встигли довести до ладу. І ось тепер я живу в цьому забутому кутку світу, де взимку холодно, а влітку самотній дим з комина нагадує про моє існування.

Олегові я сказала, що хочу тиші, спокою, природи. Він нічого не запідозрив. А Наталка лише зраділа — одним ротом менше. Тепер я рідко бачу сина. Він приїздив перший рік пару разів, тепер — ні слуху, ні духу. І я розумію: вона не дасть йому. Не дозволить.

Шкодую лише про одне — що колись не оформила квартиру на себе. Що повірила в синову любЯ лише моляся, щоб він одного дня прокинувся та побачив правду, перш ніж буде надто пізно.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

три × три =

Також цікаво:

З життя12 години ago

Daddy, Don’t Go! Please Don’t Leave Us! No More Toys, No More Sweets – Just Stay With Us! Six-Year-Old Oliver Clings to His Father’s Leg, Begging Him to Stay

“Daddy, don’t go! Please, dont leave us! Dad, dont buy me anything else, or Alfie either. Just stay with us!...

З життя12 години ago

Just Now I Thought to Myself, You and I Must Be Some Kind of Misfit Family

*Diary Entry 12th June 2024* I caught myself thinking todayperhaps our family is all wrong. “Its so good to have...

З життя20 години ago

The Story of a Boy with a Wounded Heart and the Dog Who Saved Him

**The Boy with a Wounded Heart and the Rescued Dog** Thomas shoved the front door open, letting the cold twilight...

З життя20 години ago

Daddy, Don’t Go! Sweetheart, Don’t Leave Us! Dad, Don’t Buy Me Anything Anymore, Not for Me or for Leo. Just Stay Alive with Us! No More Toy Cars, No More Sweets. We Don’t Need Any Gifts! We Just Need You Here! – Six-Year-Old Oliver Clung to His Father’s Leg, Crying Out

“Daddy, dont go! Please, dont leave us! Dad, dont buy me anything else, or for Alfie either. Just stay with...

З життя22 години ago

The Tale of a Boy with a Broken Heart and the Stray Dog He Rescued

Tommy shoved the front door open, letting the cold, dim light of early dusk spill into the dark hallway. Stepping...

З життя23 години ago

Betrayal, Shock, Mystery.

Betrayal, Shock, and Secrets. Natalie was preparing dinner when there was a knock at the door. *Strangethe doorbell works, and...

З життя1 день ago

Betrayal, Shock, and Mystery: A Tale of Secrets Unveiled

**Betrayal, Shock, and Secrets** I was preparing dinner when the doorbell rang. Strangeeveryone I know usually calls ahead. Opening the...

З життя1 день ago

‘You’ll Never Be Family to Me!’ Mother-in-Law Declares at Grandson’s Birthday—But Her Son’s Shocking Response Left Her Stunned.

**Diary Entry** I woke at five in the morning, the first hints of dawn barely colouring the sky outside. Beside...

ВСІ ПРАВА НА МАТЕРІАЛИ РОЗМІЩЕНІ НА САЙТІ ІЗ ПОСИЛАННЯМ НА ЗОВНІШНІ ДЖЕРЕЛА НАЛЕЖАТЬ ЇХНІМ АВТОРАМ.