Connect with us

З життя

Тінь підозр на вечірньому небокраї

Published

on

Тінь підозр у дачному просторі

Катерина, сидячи у своєму затишному будиночку в передмісті Житомира, перегортала старий блокнот у пошуках номера сусідки по дачі, Оксани. Нарешті знайшовши заповітні цифри, вона набрала номер. «Оксано, здоровенькі були, рибонько! – тепліше почала Катерина. – Це Катя, твоя сусідка з дачного кооперативу. Хотіла запитати, як ти редиску вирощуєш? У тебе завжди така соковита, а в мене щось не виходить». – «Та нічого складного, – відповіла Оксана з легенькою втомою в голосі. – Замочую насіння на денек-другий, потім сію. Приїду незабаром – садитиму. Поки що я в місті». – «Як у місті?! – ахнула Катерина, її голос задрижав від подиву. – А з ким тоді твій Олег на дачу приїхав?» Оксана завмерла, її подих став тяжким. Не сказавши ні слова, вона скинула дзвінок, викликала таксі та помчала до дачі. Увійшовши до будинку, Оксана остопіла від побаченого.

Оксана Дмитрівна була поза себе від люті. Її обличчя палало, очі блискали. Якби її чоловік Олег, якого вона вважала зараз на роботі, побачив її в цю мить, він би не впізнав свою ніжну Оксанку, яка вранці, проводжаючи його, лагідно поправила йому комір сорочки і поцілувала в щоку. Але Олег нічого цього не бачив. Він був у чудовому настрої, очікуючи п’ятничного вечора: ароматні котлети з картопляним пюре, які так смачно готувала Оксана, домашні солоні огірки й помідори з грядки, а з холодильника – холодна пляшечка, адже завтра субота, і на роботу не треба. Олег навіть не підозрював, яка буря збиралася над його головою.

А все почалося з того дзвінка Катерини, сусідки по дачі. Катерина, пенсіонерка, жила у великій квартирі з донькою, зятем і онуками. Але лише наставала весна, її відвозили на дачу, де вона проводила час аж до пізньої осені. Родичі навідувалися лише по вихідних, щоб пожарити шашлики, а в будні Катерина нудьгувала на самоті, скорочуючи час біля телевізора. Тому будь-яка натяка на подію в кооперативі викликала в неї палку цікавість.

Того ранку, десь о десятій, Катерина вийшла на ґанок свого будинку, окинула оком околиці і раптом помітила, як ворота сусідньої дачі відчинилися, і в двір заїхала машина. Катерина не розбиралася у марках авто, але була впевнена: це машина Олега, чоловіка Оксани. Однак замість того, щоб припаркуватися біля воріт, машина проїхала далі і сховалася за густими кущами малини. «Зрозуміло, – подумала Катерина, примруживши очі. – Не хоче, щоб його помітили. Ну й хитрюга ж цей Олег!»

Її відволік дзвінок подруги, і вона не побачила, як із машини вийшли двоє – чоловік і жінка, яких Катерина миттєво в думках окреслила як «коханку». Повернувшись на ґанок, вона продовжила спостереження. За півгодини її терпіння було винагороджене: із будинку вийшла молода жінка у яскраво-зеленому спортивному костюмі. Широко розкинувши руки, вона вигукнула: «Ти мав рацію, тут надзвичайно! Повітря таке чисте, і так тепло!» Це точно була не Оксана – незнайомка років двадцяти семи, струнка брюнетка з довгим волоссям. «Оце Олег! – ахнула про себе Катерина. – Йому ж під п’ятдесят, а яку красуню собі знайшов!» Жінку покликав чоловічий голос, і вона зникла в будинку.

Катерина, не гаючи часу, схопила блокнот і набрала номер Оксани. «Оксано Дмитрівно, здоровенькі були, рибонько! – почала вона зі зіграною легкістю. – Це Катя, із дачі. Хотіла запитати про редиску – як ти її садиш? У тебе вона завжди першого ґатунку». – «Та нічого особливого, – відповіла Оксана. – Насіння замочую, потім сію. У травні приїду – почну. Поки що я в місті». – «У місті? – Катерина зробила драматичну паузу. – А з ким тоді Олег на дачу приїхав?» – «Коли приїхав?» – голос Оксани здригнувся. – «Години півтори тому. І машину сховав за малиною – я з ґанку тільки дах бачу». – «Добре, Катю, до зв’язку», – кинула Оксана і відключилася.

Вона завмерла, відчуваючи, як кров гупає у скронях. Набравши номер чоловіка, запитала: «Олежку, ти де?» – «На роботі, а що?» – безтурботно відповів він. – «Так хотіла знати, о котрій будеш. Не затримаєшся?» – «Як завжди, навіть раніше – п’ятниця ж», – весело відповів Олег. Оксана стиснула телефон так, що побіліли суглоби пальців. «Ну, зараз побачимо, яка в тебе п’ятниця», – подумала вона і викликала таксі.

Дорога до дачного кооперативу зайняла меньше години – сезон ще не розпочався, і заторів не було. Розрахувавшись із водопом, Оксана рішуче попрямувала до будинку. Машина Олега справді стояла за кущами малини, блищачи білим кузовом. Серце Оксани калатало, як барабан. Вона тихо піднялася на ґанок, обережно відчинила двері й увійшла. НаНа кухні стол горів від закусок — сир, ковбаса, солоні огірки з помідорами та відкрита коробка цукерок, а поруч стояла розпочата пляшка шампанського та два келихи.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

20 − десять =

Також цікаво:

З життя2 хвилини ago

Daddy, Don’t Go! Please Don’t Leave Us! No More Toys, No Sweets, No Gifts—Just Stay With Us! Six-Year-Old Liam Clings to His Father’s Leg, Begging Him to Stay

“Daddy, dont go! Please, dont leave us! Dad, dont buy me anything else, or Alfie either. Just stay with us!...

З життя4 хвилини ago

The Shadow of the Gypsy on the Fresh White Snow

**The Shadow of Gypsy on Fresh Snow** The crisp, crystal air of January seemed forever stained with the scent of...

З життя1 годину ago

Whispers Behind the Glass

**Whisper Behind the Glass** The orderlya woman with a weary, wind-beaten face and eyes dulled from years of witnessing others’...

З життя2 години ago

Husband Cared for His Sick Mother While Wife Worked – Until She Spotted Him Buying Flowers for Another Woman

Emily couldnt remember the last time shed felt so rested. Her business trip had been delayed by a few hours,...

З життя3 години ago

Lonely Janitor Found a Phone in the Park. When She Turned It On, She Was Stunned by What She Saw

A lonely cleaner found a phone in the park. Turning it on, she was stunned by what she saw. Martha...

З життя4 години ago

Romy, Sweetheart, We’ve Got Twins!” Tanya Sobbed Into the Phone. “They’re So Tiny, Just 5.5 Pounds Each, But Healthy—Everything’s Fine!

“Rom, oh Rom, weve got twins!” sobbed Tanya down the phone. “Theyre so tiny, just 5.5 pounds each, but theyre...

З життя7 години ago

At Forty-One, a Child?!” He Yelled at Nastya. “Women Your Age Are Grandmothers Already—Don’t Be Foolish with These Children’s Books!

“At forty-one, you want a baby?!” James shouted at Emily. “Most women your age are grandmothers! Emily, dont be ridiculous!”...

З життя7 години ago

‘Having a Baby at Forty-One!’ Her Husband Yelled at Nastya. ‘Women Your Age Are Already Grandmothers! Don’t Be Foolish, Nastya.’” – Children’s Books

**Diary Entry** *Friday, 23rd June* “Forty-one years old and wanting a babyhave you lost your mind?” Marks voice was sharp...