Connect with us

З життя

Битва за майбутнє: житлове питання

Published

on

Ой, слухай, я тобі розповім історію, що мене дуже турбує. Мене звати Оксана, мені 48, і я зараз у такій ситуації, що аж серце болить. У нашому тихому містечку над Дніпром мій син Тарас оголосив, що хоче одружитися з дівчиною — Мар’яною. Вони повні надій і мріють оселитися у нашій однокімнатній квартирі, яку ми з чоловіком здаємо. Але я категорично проти, і на це є причина, яка гризе мене зсередини. Цей вибір може назавжди змінити наші стосунки з сином, але я не можу вчинити інакше — боюся за своє майбутнє.

Тарас і Мар’яна благають нас із чоловіком дозволити їм жити у тій квартирі. Зараз ми з чоловіком, Василем, мешкаємо у двокімнатній разом із сином. Однокімнатну купили кілька років тому, взяли іпотеку, яку нещодавно погасили. Ця квартира — наш план на пенсію. Здаємо її, щоб відкладати гроші і жити гідно, коли підемо на спочинок. Зараз дохід від оренди не критичний, але через кілька років це буде наша єдина підстраховка. Без цих грошей нас чекає злидня, а я не хочу провести старість, рахуючи кожну копійку.

Мар’яна живе в тісній двокімнатній квартирі з батьками, молодшою сестрою та хворою бабусею. Її родина сподівається, що коли вона вийде заміж, у їхньому домі стане вільніше. У батьків Мар’яни немає можливості купити молодим житло, і вони розраховують на нас. Але я не можу погодитися. Якщо ми пустимо Тараса з Мар’яною в ту квартиру, я ніколи не зможу їх попросити виїхати — особливо якщо вони заведуть дитину. Ця думка гризе мене, як заноза, адже я знаю: доброта може обернутися лихом.

Моя подруга Наталя потрапила в таку саму пастку. Вона дозволила своїй доньці та зятю жити у квартирі, яку здавала, попередивши, що це тимчасово. «Копіть на своє житло, потім звільните», — казала вона. Але вони не копили. Замість цього витрачали гроші на відпустки, дорогі речі та гаджети. Незабаром у них з’явилися діти, і тепер Наталя не може їх вигнати. «Як я вижену доньку з малими? — плакала вона. — І грошей з них не візьмеш, донька в декреті. А я ледве виживаю на свою пенсію!» Її сльози й розпач стали для мене попередженням. Я не хочу повторити її долю.

Я боюся, що Тарас і Мар’яна, отримавши квартиру, розслабляться. Вони житимуть у задоволення, не замислюючись про майбутнє. Навіщо їм копити на житло, якщо є безкоштовне? А ми з Василем залишимося ні з чим. Коли підемо на пенсію, доведеться виживати на мізерні виплати, відмовляючи собі у всьому. Ця думка лякає мене. Я не хочу, щоб моя старість була боротьбою за виживання, коли я навіть ліків не зможу собі дозволити.

Тарас дивиться на мене з обраТарас дивиться на мене з обрадою, а в очах його — німий докір, немов я вкрала в нього щось найцінніше.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

чотири × 2 =

Також цікаво:

З життя13 хвилин ago

You Must Hand Over the Child—We Are Their True Parents,” Demanded the Strangers at Our Doorstep

You must give us the child. Were his real parents, the strangers said on the doorstep. Mum, can I stay...

З життя15 хвилин ago

I Know They’re My Children,” He Said Without Looking Up. “But… I Can’t Explain Why There’s No Connection Between Us.

**Diary Entry** “I know theyre my children,” he murmured without looking up. “But… I can’t explain it. Theres just no...

З життя20 хвилин ago

I know they’re my children,” he murmured, eyes downcast. “But… I can’t explain why there’s no bond between us.

“I know they’re my children,” he said without looking up. “But… I cant explain it. Theres just no connection between...

З життя1 годину ago

An Unexpected Arrival and the Truth I Never Wanted to Uncover

An Unexpected Arrival and the Truth I Never Wanted to Know I turned up at my daughters house unannounced and...

З життя1 годину ago

Grandma’s Secret Family Recipe

**The Family Recipe** “Youre seriously going to marry someone you met online?” Margaret Hastings eyed her future daughter-in-law with the...

З життя2 години ago

Why Did You Break into My Laptop? – A Mystery Behind an Unknown Gaze

“What the hell are you doing in my laptop?” Alex snapped, towering over Emily. Shed never seen him like this...

З життя3 години ago

My son, please take care of your sick sister. You must not abandon her!” whispered Mum.

**Diary Entry** Son, please look after your sick sister. Dont abandon her! Mum whispered, her voice trembling. Listen, son she...

З життя3 години ago

Every afternoon after school, Thomas strolled down the cobbled streets with his backpack slung over one shoulder and a wildflower carefully cradled between his fingers.

Every afternoon after leaving secondary school, Thomas walked along the cobbled streets with his backpack slung over one shoulder and...