Connect with us

З життя

Зрада в мережі: секрет дружини брата

Published

on

Тиша в мережі: таємниця невістки

Мене звуть Оксана, і моє сердце тріскається від болю та сумнівів. У нашому затишному містечку на Дніпрі я сама виростила сина, вкладаючи в нього всю свою любов. Тепер, коли він знайшов щастя, я зіткнулася з жахливим відкриттям: моя невістка, здається, зраджує його. Фото на сайті знайомств, її брехня та страх розголосу поставили мене перед страшним вибором: розповісти синові правду чи мовчати, щоб не зруйнувати його світ? Боюся, що мій вибір змінить усе.

Мені 46, і я – мати-одиначка. Мій син, Богдан, якому 27, – моя гордість. Його батько покинув мене, дізнавшись про вагітність, і в 19 я залишилася сама з малюком. Щоб Богдан не мав потреби, я працювала на двох роботах, а моя матір стала рятівницею, допомагаючи ростити хлопця. Він вирів розумним, добрим, жодних проблем – ні в дитинстві, ні в підлітковому віці. Після школи вступив до університету, а тепер працює інженером, заробляючи непогано. Я завжди мріяла, щоб він був щасливим.

Коли Богдан привів додому Мар’яну, я насторожилася. Вона була блискучою красунею, але занадто вже любила себе: її соцмережі ломилися від фото, де вона позувала у дорогому вбранні. Мар’яна здавалася мені зіпсованою, але я бачила, як сяють очі сина. Він був божевільно закоханий, і я мовчала, не бажаючи втручатися. Через півроку вони одружилися, і весілля повністю оплатив Богдан. Мар’яна не працювала, і це мене дратувало. «Чоловік має забезпечувати сім’ю, – сказав син. – Якщо Мар’яна не хоче працювати, то й не треба. Я заробляю достатньо». Він навіть допомагав мені грішми, тож я вирішила не лізти в їхнє життя.

Але сумніви не відпускали. Мар’яна здавалася мені зарозумілою, і я відчувала, що вона не цінує Богдана. Він носив її на руках, а вона сприймала це як належне. Я намагалася відігнати ці думки, але все змінилося, коли я вирішила влаштувати своє особисте життя. В свої роки я виглядаю молодше, і подруга запропонувала мені зареєструватися на сайті знайомств. Спочатку ідея здалася смішною, але я погодилася. Подруга створила профіль, завантажила фото, і я почала спілкуватися з чоловіками, сподіваючись знайти пару.

Одного разу, переглядаючи профілі, я натрапила на сторінку, від якої кров застигла. Це була Мар’яна – моя невістка. Її акаунт був активним, з десятками фото, включно з такими, яких я ніколи не бачила в її соцмережах. Вона позувала у спокусливих нарядах, з задумливим поглядом, ніби вабила чоловіків. Я сиділа, не маючи сили відвести очі, відчуваючи, як гнів і біль наповнюють мене. Як вона могла? Богдан працює, утримує її, а вона за його спиною фліртує з незнайомцями в інтернеті!

Я вирішила поговорити з Мар’яною. Коли я прийшла до них, вона зустріла мене звичною посмішкою, але, побачивши мій погляд, зблідла. «Мар’яно, я бачила твій профіль на сайті знайомств», – сказала я, намагаючись стримуватися. Вона заніячила: «Я… нічого про це не знаю! Хтось вкрав мої фото з соцмереж!» Але її тремтячий голос і бігаючі очі видавали брехню. «Там є фото, яких немає в твоїх соцмережах, – різко відповідала я. – Поясни». Мар’яна запанікувала: «Будь ласка, не кажіть Богдану! Він і так мене ревнує, це його засмутить!» Її благання лише посилили мої підозри. Якщо вона невинна, чого так лякається?

Я хотіла їй повірити, але не змогла. Фото, її нервування, прохання мовчати – усе кричало про зраду. Я повернулася додому, і всю ніч мене гризли думки. Богдан обожнює Мар’яну, живе для неї, а вона, схоже, обманює його. Моя душа розривалася: розповісти синові правду, ризикуючи розбити його серце, чи мовчати, дозволяючи їй користуватися ним? Я згадувала, як важко було ростити Богдана самостійно, як мріяла, щоб він знайшов щастя. І тепер це щастя під загрозою через брехню.

Щодня я згадую той момент, коли побачила її профіль. Уявляю, як Мар’яна листується з чоловіками, сміється з наївності Богдана, поки він працює, щоб задовольнити її примхи. Ця думка нестерпна. Але ще страшніше – уявити, як син відреагує, дізнавшись правду. Він так сильно її любить, що може не повірити мені або возненавидіти за руйнування його ілюзій. Боюся втратити його довіру, але й мовчати не можу – це означає стати співучасницею її обману.

СиЯ стою на роздоріжжі, і кожен мій крок може зруйнувати або врятувати його світ.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

19 − 2 =

Також цікаво:

З життя36 хвилин ago

Наречена не дозволила затьмарити себе — Її вчинок вразив усіх

Кажуть, весілля викривають у людей найкраще, а часом і найгірше. Відколи Соломія Карпівець заручилась із Дмитром Шевченком, вона відчувала, що...

З життя37 хвилин ago

Наречена не дозволила затьмарити себе — її вчинок залишив усіх без слів

Кажуть, весілля виявляють найкраще в людях, але часом й найгірше. З того дня, як Оксана заручилася з Андрієм, вона відчувала:...

З життя2 години ago

Коли трапляються неймовірні речі…

Богданчик міцно тримався за мамину спідницю, знаючи тепер, що його маленький світ наповнений ще й теплотою її сестер та далеких...

З життя2 години ago

А ось і таке трапляється…

Таке буває… Ніхто не чекав на Романка у цьому світі. Але він прийшов. Проголосив себе голосним плачем, вимагаючи їжі, уваги,...

З життя3 години ago

Їй Сказали, Що Вона Не Може Брати Участь у Церемонії… Але Вона Стала Зіркою Події

День мав бути ідеальним. Сонце лагідно просвічувало через дерева, заливаючи золотим відтінком ретельно розставлені стільці та квітучі арки. Соломія поправила...

З життя4 години ago

Шанс на помилку.

Гармидер у душі. Про татову коханку Олеся довідалась випадково – того дня вона прогуляла школу, бо супроводжувала подругу до тату-майстра....

З життя5 години ago

Каву безхатьку – і раптом він у костюмі з’явився в її офісі!

Холодний понеділковий ранок у центрі Києва прорізав повітря гострим вітром, що заставляв навіть найелегантніших перехожих пришвидшити крок. Соломія Коваленко міцно...

З життя6 години ago

Вони Сприймали Мене Як Слугу На Весіллі — Поки Мій Мільярдерний Наречений Не Взяв Мікрофон

Я досі пам’ятаю аромат свіжих троянд на весіллі. Білосніжну скатертину, брязкіт кришталевих келихів, гомін сміху — ніщо не могло заглушити...