Connect with us

З життя

Готова втікти з дитиною від чоловіка та його батьків, зібравши лише найнеобхідніше

Published

on

Щоденник.

Вже три роки. Три роки, як я опинилася в цьому селі, за кілька десятків кілометрів від Тернополя, і лише зараз знайшла в собі сміливість написати, що більше не можу. Відчуваю, що тягар цього життя задушує мене. Я вже не раз уявляла, як збираю невеликий рюкзак з речами сина й тікаю звідси, де будь-який день розпочинається з криком півнів, а не з кави та обіймів.

Коли Антон, мій чоловік, запросив мене сюди після весілля, вірила, що все буде інакше. Він був уважним, а його батьки — Ганна Степанівна та Василь Петрович — здавалися просто суворими, але добрими людьми. Це село називається Загір’я, і справді, воно має своє щире вбрання: пагорби, річка, запах сіна. Я навіть подумала тоді: «Можливо, це і є щастя?» Але перше ж ранкове доїння корови Плиски розвіяло ці ілюзії. Ганна Степанівна просто сунула мені відро: «Ти ж тепер сільська, Наталіє, треба працювати!» Я, дівчина, яка до цього тримала в руках хіба що смартфон, повинна була навчитися доїти за один вечір.

Антон не став на мою сторону. «Тато мають рацію, тут усі працюють», — сказав він, коли я спробувала запротестувати. І так почався мій новий розклад: підйом о четвертій, годування худоби, городи, кухня, прибирання… Я — не дружина, а безкоштовна робоча сила. А коли я наважилася заговорити про відпочинок, Ганна Степанівна лише знизала плечима: «У наші часи жінки і не таке робили!» Антон мовчав.

Мій син, маленький Данилко, — єдине, за що я ще тримаюся. Дивлюся на нього й розумію: він не повинен вирости тут, де його майбутнє — або ферма, або місто, де він буде чужаком. Я хочу, щоб він мав справжні книги, музику, подорожі, а не лише обговорення того, скільки Плиска дала молока. Коли я згадала про гурток англійської в сусідньому Рогатині, Ганна Степанівна лише відмахнулася: «Нащо йому ця дурниця? Краще пусть знає, як за худобою доглядати!»

Я намагалася говорити з Антоном. Казала, що не можу так більше, що це не те життя, про яке ми мріяли. Він лише відповідав: «Ти перебільшуєш. Усі так живуть». А потім дізналася, що вони планують будувати новий хлів. І хто його обслуговуватиме? Звісно ж, я.

Тож я почала відкладати гроші. По трішечкам. На квитки до Львова вистачить. У мене там подруга, Оксана, вже обіцяла допомогти з роботою. Уявляю, як ми з Данилком сідаємо в автобус, залишаючи позаду це село, його упередження, його невблаганні правила. Мрію про маленьку, але свою квартирку, де буде тільки наше тепло, без постійних дорікань.

Так, мені страшно. Чи знайду роботу? Чи вистачить грошей? Але іншого шляху вже немає. Не можу більше дивитися, як мій син росте в світі, де головна цінність — не людина, а надої. Ганна Степанівна каже, що я «занадто міська». Вона права. Я не хочу бути «своєю» тут. Я хочу бути собою — Наталією, яка колись мріяла про більше. І я візьму цей рюкзак, візьму сина за руку — і піду. Бо якщо не зараз, то коли?

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

3 × 3 =

Також цікаво:

З життя37 хвилин ago

Gran Tosses Out Grandson and His Wife, Chooses to Live Alone at 80 – Family Plots to Move In, But Gran Has Other Plans

Grandmother cast out her grandson and his wife and resolved, at eighty years old, to live alone. Our Gran is...

З життя43 хвилини ago

“Two Weeks to Pack Up and Find a New Home: Daughters Offended When Single Mum Sets Boundaries After Years of Sacrifice”

Diary entry Two weeks to pack up and find somewhere else to live. My daughters are furious. I found myself...

З життя2 години ago

My Son and His Wife Gifted Me a Flat When I Retired: They Handed Me the Keys, Took Me to the Solicitor, and Told Me to Let It Out—A Retirement Bonus I Never Expected

My son and his wife gave me a flat when I retired On that day, my son and daughter-in-law arrived...

З життя2 години ago

“What Do You Mean You Don’t Want to Change Your Name?” – My Mother-in-Law Shouted at the Register Office

What do you mean, you dont want to take his surname? my mother-in-law shouted across the registry office. I never...

З життя3 години ago

Mother-in-Law Decides to Move Into My Flat While Gifting Her Own Home to Her Daughter

The scene opens on a gloomy London afternoon, rain streaking the windows of our modest two-bedroom flat in Islington. My...

З життя3 години ago

I Buy Top-Quality Turkey for Myself and Steam My Own Cutlets, While My Husband Gets Out-of-Date Pork—After 30 Years of Marriage, Two Grown Children, and Doing All the Housework, This Is How I Make Sure He Only Eats Budget Food

Im fifty-seven now. For over thirty years Ive been married, and all these years Ive done the laundry, cooked the...

З життя4 години ago

For Five Years She Thought She Was Living with Her Husband, But Realised She Wanted Him to Be Like Her Mum: Helena’s Tale of Small Town Love, London Dreams, and the Search for the Perfect Marriage

For five years, she thought she was living with her husband, but in the end, she realised she wanted to...

З життя4 години ago

We dreamed my mum would retire, move to the countryside, and leave her three-bedroom flat to me and my husband!

We had pinned all our hopes on the idea that, one day, my mother would retire, head off to the...