Connect with us

З життя

Дочка з трьома дітьми щодня приходить на обід — я втомилася бути їх кухнею

Published

on

У невеликому містечку біля Черкас, де старі подвір’я тонуть у квітах, моє життя у 60 років перетворилося на нескінченне коло приготування їжі та прибирання. Мене звуть Ганна Іванівна, я вдова, живу сама у своїй невеликій хаті. Моя донька Марія з трьома дітьми приходить до мене щодня на обід, і якщо спочатку я раділа їхньому приходу, то тепер почуваюся їхньою безкоштовною їдальнею. Я втомилася, а їхні апетити та безлад доводять мене до розпачу. Як виставити межі, не образивши доньку й онуків?

Донька, яка була моєю радістю

Марія — моя молодша донька, їй 32 роки. Вона одружена з Іваном, у них троє дітей: Софійка — 10 років, Миколка — 7 років і Оленка — 4 роки. Вони живуть у сусідньому будинку, в орендованій квартирі, і їхнє життя нелегке. Іван працює водієм, Марія — у декреті, і грошей їм часто не вистачає. Коли Марія почала приводити дітей до мене на обід, я була щаслива: варити борщ — не проблема, а бачити онуків — радість. «Мамо, у тебе так смачно, дітям подобається твій суп», — казала вона, і я мліла.

Мій день починався з кухні: варила юшку, пекла пироги, купувала продукти на пенсію. Я думала, це тимчасово, поки вони не стануть на ноги. Але обіди перетворилися на щоденні, і тепер я помічаю, що Марія з дітьми не просто їсть — вони вимагають, залишають безлад і навіть забирають їжу із собою. Моя хата перетворилася на їхню їдальню, а я — на кухарку, яку ніхто не дякує.

Діти, які руйнують мій спокій

Щодня опівдні Марія з дітьми приходить до мене. Софійка просить ковбасу, Миколка — печиво, Оленка тягнеться за цукерками. Я не жадібна, але мої запаси тануть швидше, ніж я встигаю їх поповнювати. Діти бігають по хаті, кричать, розкидають іграшки, бруднять стіл. Марія не прибирає за ними, не миє посуд, навіть не пропонує допомогти. «Мамо, ти ж сама любиш готувати», — каже вона, а я мовчу, хоча всередині клкиплю.

Останнім часом я помітила, що Марія почала забирати їжу додому. «Мамо, можна котлети взяти, Іван любить», — говорить вона, і я киваю, але серце стискається. Моя пенсія йде на продукти для них, а я сама сиджу на хлібі з чаєм. Учора Софійка пролила компот на мій килим, Миколка зламав дверцята шафи, а Марія лише засміялася: «Ой, діти є діти». Я не витримала й сказала: «Маріє, це мій дім, а не дитячий садок». Вона образилася: «Ти що, жалієш для онуків?»

Біль і почуття провини

Я люблю Марію й онуків, але їхні щоденні візити мене вичерпують. У 60 років я хочу відпочивати, читати, ходити в гості, а не стояти біля плити. Моя подруга Наталка каже: «Ганно, вони тобою користуються, скажи, щоб приходили рідше». Але як сказати, якщо Марія одразу ображається? Я боюся, що вона перестане приводити дітей, і я втрачу їх. Іван, її чоловік, навіть не вітається зі мною, наче я зобов’язана їх годувати.

Я намагалася натякати Марії, що мені важко. «Може, готуватимете вдома іноді?» — сказала я. Вона відповіла: «Мамо, у нас немає грошей, а діти голодні». Її слова — як докір, але я бачу, що вона купує собі новий одяг, а я економлю на всьому. Невже я повинна жертвувати собою заради їхнього комфорту? Мої онуки — моя радощі, але їхній безлад і байдужістьЯ зрозуміла, що прийшов час сказати Марії правду, навіть якщо це буде болісно.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

14 − вісім =

Також цікаво:

З життя8 години ago

Stepfather

**Stepfather** Because youve got no business hanging around a young girl like that! snapped James. Excuse me? Youve completely messed...

З життя8 години ago

Returned Home—No Husband, No Trace of Him or His Belongings in Sight

She came home to find no husband and none of his belongings. “Whats with that look?” Zoe smirked. “Stan just...

З життя16 години ago

Back Home—No Husband, No Trace of Him Left

**Diary Entry** I came home to find neither my husband nor any of his things. Why are you looking at...

З життя16 години ago

Revenge for My Mother

**A Lesson in Control** *Diary Entry* The call came late at night, the voice on the other end distorted and...

З життя18 години ago

Avenged My Mother: A Tale of Justice and Retribution

**A Revenge for Mum** “Your daughter is with us. Bring £100,000, and she stays alive. I’ll send the meeting point...

З життя19 години ago

Of Course, Everyone Remembered It Perfectly

“Of course, everyone remembers perfectly well” “I dont remember because it never happened!” Peter Redford said seriously, looking at her...

З життя20 години ago

Of Course, Everyone Remembered It Perfectly

“I dont remember because it never happened!” said Redford, looking at her with his earnest, grandfatherly eyes. The conversation died...

З життя21 годину ago

Shut Up!” He Snarled, Hurling the Suitcase to the Floor. “I’m Leaving You and This Dump You Call a Life.

“Shut it,” the husband snapped, tossing his suitcase onto the floor. “I’m leaving you and this dump you call a...

ВСІ ПРАВА НА МАТЕРІАЛИ РОЗМІЩЕНІ НА САЙТІ ІЗ ПОСИЛАННЯМ НА ЗОВНІШНІ ДЖЕРЕЛА НАЛЕЖАТЬ ЇХНІМ АВТОРАМ.