Connect with us

З життя

Её мечта – встретиться с правнучкой, но я не могу забыть её измену

Published

on

Меня зовут Варвара, и в моей душе до сих пор живёт эта старая история, что гложет меня, будто несмытый грех.

Тихий городок Воронеж помнит нашу семью — не самую счастливую, но крепкую, как говорится, “в горе и в радости”. Хотя радости, кажется, было меньше. Мать, Анна Сергеевна, и её сестра, тётя Лидия, не ладили с тех пор, как я себя помню. Лидия пила, и пила горько, а её сын, мой двоюродный брат Геннадий, связался с женщиной, что гуляла направо и налево, словно базарная торговка в праздник. Скандалы, драки, расставания и возвращения — всё это длилось годами. Двое детей росли в этом аду, а тётя Лида только глубже тонула в вине.

Как-то раз, когда мы с матерью навещали бабушку, Марию Фёдоровну, та обмолвилась, что у невестки Геннадия беда — почки отказали. Мать моя только фыркнула: “Видно, не головой думала, а тем, что ниже спины”. Мы не придали этому значения, но бабушка, женщина прямолинейная, дословно пересказала слова моей матери той самой невестке. И началось…

Пьяная Лидия, с перекошенным от злости лицом, набросилась на мать, будто та зарезала её родную дочь. Мы не стали спорить, просто ушли, оставив их выяснять отношения. Но самое страшное — бабушка вдруг встала на их сторону. Перестала звонить, перестала замечать. Мать ещё пыталась поддерживать связь, а я… я решила тогда, что не хочу иметь с ними ничего общего. Ни с пьяной роднёй, ни с теми, кто так легко вычёркивает нас из своей жизни.

Прошло много лет. Бабушке уже за восемьдесят. Недавно она позвонила матери и, дрожащим голосом, просила прощения. Мать простила — сердце у неё всегда было мягким, словно воск. А вот я… я не смогла.

Теперь у меня подрастает дочка — свет моих глаз, моя радость. Мать рассказала бабушке о ней, и та, сквозь слёзы, стала умолять показать хоть фотографию. Говорила, что мечтает увидеть правнучку, что молится ночами, лишь бы Господь дал ей один взгляд на малышку. Но я отказала.

Не из мести — нет. Просто изнутри всё ещё вскипает обида. Больно вспоминать, как нас предали, как мать плакала, не понимая, за что её так. Бабушка тогда ясно дала понять: родство — не всегда любовь, иногда это выбор. И она выбрала не нас.

Мать говорит: “Не держи зла, Варя, она старая, устала, хочет уйти спокойно”. Но душа моя не сдаётся. Возможно, завтра будет поздно, но я всё ещё не готова.

А вы бы простили?

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

дев'ятнадцять − 8 =

Також цікаво:

З життя13 хвилин ago

Розумний вибір на порозі!

Думай, хлопче, думай Олег зупинив машину біля заправки. — Дев’яносто п’ятий, повний бак, — кинув він хлопцю на заправці та...

З життя1 годину ago

Я прагнула до щастя

Марійка відкинула ковдру, перевернула подушку на інший, менш вологий бік і знову лігла. Прохолодніше стало, але заснути все одно не...

З життя3 години ago

Бездомна і голодна: Як я прихистила жінку, а сама опинилась за воротами

**«БЕЗДОМНА І ГОЛОДНА»**: Вивіска, яку тримала жінка, яку я приютила — але того ж дня вигнали й мене з мого...

З життя4 години ago

Час виправити помилку

**Щоденниковий запис** Сьогодні був важкий день. Я ніколи не думала, що все обернеться саме так. Озвіріло згадую, як усе почалося....

З життя5 години ago

Болюча пам’ять, що не зникає

Больно пам’ятати, неможливо забути Квітень тішив теплом, а на початку травня раптом похолодало, два дні навіть сніг ішов. Наближалися святкові...

З життя6 години ago

«Що буде, якщо батьки справді розійдуться?» Вовку охопила тривога, а сльози нав’язались на очі.

«А якщо батьки справді розлучаться?» Від цієї жахливої думки в Олежка закрутило живіт і захотілося плакати. Троє друзів йшли зі...

З життя6 години ago

День між двома ночами

**Дві ночі і один день** Ярослава раз-по-раз поглядала на годинник. Час повз, мов равлик, повільно й важко. До кінця робочого...

З життя7 години ago

Загадка давнього зображення

**Таємниця старої фотографії** Олег та Марійка навчалися в одній групі. Звичайна дівчина, нічим не вирізнялася. Але чи то час закохатися...