Connect with us

З життя

Свекровь и мать бросили меня ради йоги: как мои дети остались без помощи

Published

on

Материнское отчаяние в маленьком городе под Нижним Новгородом. Здесь, где время течёт медленно, а родственные узы считаются священными, я, Вера Сергеевна Морозова, оказалась в петле безысходности. Моя свекровь и мать — обе за пятьдесят — предали меня, выбрав йога-тур по Алтаю вместо помощи с тремя малышами. Бросили, как ненужную вещь.

У меня трое крох: пятилетний Семён, трёхлетняя Арина и годовалый Тихон. Муж, Геннадий, с утра до ночи на заводе — не на что жаловаться, он кормит семью. Но я одна. Каждый день — как битва: Семён ноет, Арина скандалит, Тихон висит на руках. Постоянные стирки, кастрюли, разбросанные игрушки. Я не спала полноценно уже полгода.

Когда ждала Тихона, они клялись: «Верочка, мы поможем — гулять будем водить, с малышом посидим!» Свекровь, Надежда Петровна, даже крестилась, обещая поддержку. А как родила — будто подменили. «У меня клуб «Сибирское здоровье», — заявила она. — Не до внуков». Мама, Лидия Павловна, вздыхала: «Дочка, я своё отработала». Их слова жгли, как раскалённые угли.

А потом — удар ниже пояса. «Уезжаем на ретрит!» — объявили в один день. Мама щебетала: «Там воздух, медитации! Ты же не против?» Свекровь бросала сквозь зубы: «В мои годы одна поднимала двоих — справишься». Они видели — я еле стою. Видели трясущиеся руки, слышали, как ночью плачу в ванной. Но их «духовный рост» оказался важнее.

Геннадий только развёл руками: «Ну, поехали и поехали». Первые сутки без них — кромешный ад. Тихон температурит, Арина разбила вазу, Семён орёт, что хочет к бабушке. Я орала на них, потом рыдала в подушку. Вдруг стук в дверь — соседка Ольга Николаевна. «Вера, — сказала, — иди поспи, я с ребятами посижу». Чужая женщина проявила больше жалости, чем родные.

Прошло семь дней. Надежда Петровна прислала фото с Алтая — улыбается в позе лотоса. Мама сбросила голосовое: «Здесь так здорово! Потерпи!» У меня руки трясутся от усталости, Тихон снова кашляет, а в квартире — хаос. Они выбрали себя. Свои горы. Свои асаны.

Больше всего бесит их лицемерие. На праздники — «ах, наши внученьки!», в соцсетях — «гордимся многодетной дочерью». А когда реально нужна помощь — йога важнее. Не знаю, как встречу их. Возможно, захлопну дверь перед носом. Но для Семёна, Арины и Тихона я должна держаться. Даже если вся родня — предатели в лосинах для медитации.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

вісімнадцять − п'ятнадцять =

Також цікаво:

З життя2 години ago

Право на власний шлях

Ясний промінь сонця пробився крізь завіси, освітивши напружені обличчя за обіднім столом, але навіть він не зміг розтопити холод, що...

З життя5 години ago

Після втрати чоловіка я відвернулась від його сина — через 10 років дізналася гірку правду

Я досі пам’ятаю той ранок, коли задзвонив телефон. Номер лікарні. Серце впало ще до того, як я взяла трубку. «Пані...

З життя5 години ago

Жених зрозумів, що став чоловіком, дав ключі братові, а вона вирішила вигнати наречену з кімнати

— Ого, а ти хто? — почувся низький чоловічий голос із спальні, коли Оксана відчинила двері своєї оселі. — Власне,...

З життя8 години ago

– Яке чудове місце! Син, оформлюй його на себе! – Свекруха намагається забрати мою квартиру

Оксана застигла, почув слова свекрухи. Пальці самі розкрилися, і піднос із глухим гуркотом впав на підлогу веранди. Уламки розлетілися в...

З життя9 години ago

Колишній тесть…

Олена замислено розглядала чарівний букет, який приніс їй кур’єр півгодини тому. Помилки бути не могло — квіти призначалися саме їй....

З життя11 години ago

– Ми з вашим чоловіком любимо одне одного і скоро одружимось, – оголосила незнайомка. – Тож збирайте речі та йдіть з нашого дому!

— Ви — Олеся? Дружина Ярослава? — Так… А ви хто? — Це неважливо. Важливо, нащо я прийшла! Збирайте речі...

З життя12 години ago

На святкуванні дня народження чоловіка син вказав на гостю та закричав: “Це вона! На ній та спідниця!

За кілька днів до мого дня народження я рилась у шафі на горі. Миколка благав мене дати йому пікнікову ковдру...

З життя15 години ago

Малюнок Сина Вирвався В Увагу Поліції — І Розпочалося Розслідування

**Щоденниковий запис** Спочатку мені здалося, що це просто милий, звичайний момент. Мій шестирічний син, Богдан, останнім часом захоплювався малюванням –...