Connect with us

З життя

Соседи без границ: как Вера отстояла своё пространство

Published

on

Соседские визитёры: как Варя поставила наглецов на место

Андрей переступил порог уставший, но в квартире пахло так вкусно, что слюнки потекли — в духовке шкварчала баранина, а Варя нарезала овощи для салата. Он подошёл, чмокнул супругу в щёку и пробормотал:

— Пахнет — пальчики оближешь.

— Для гостей стараюсь, — улыбнулась Варя.

— Для моих? — он нахмурился. — Я ж говорил — не заморачивайся.

— Да ну, родня ведь. Люди с работы, голодные…

— Ладно, потом поймёшь, — вздохнул Андрей. — Зря, ох зря…

Часа за два до этого раздался звонок от мамы:

— Сынок, Лёля, дочь тёти Кати, с мужем квартиру купили — прямо через стенку. Ремонт у них, воды нет. Катя просит — пусть у вас душ примут пару деньков.

Андрей еле сдержал стон. Лёлю он ещё с детства терпеть не мог — хитрюга, вылитая мать.

— Ладно, пусть заходят, — процедил он. — Но только в душ, и всё.

Лёля с мужем Степой объявились под вечер.

— Приветик! Я Лёля, это Стёпа. А ты, наверное, Варя?

Не дожидаясь приглашения, Лёля прошлась по квартире, пощучала шторы, заглянула даже в кладовку. Андрей резко прикрыл дверь:

— Вы вроде только душ собрались?

— Ага! Варень, а полотенчико дашь? Мы свои забыли.

Помылись, но уходить не торопились. Уселись в гостиной, носом поводя — от кухни так аппетитно пахло!

— Ой, что это так вкусно?! — залилась Лёля. — Ты что там колдуешь?

Варя вздохнула и махнула рукой: «Садитесь».

Съели всё, крошки не оставили. Ушли, придумав «забыть» полотенца, мочалку и шампунь. Варя только головой покачала:

— Шампунь не жалко, а вот мочалку жаль — новую покупай теперь.

На следующий день — та же история. И на третий. Варя подала запеканку с кабачками, Лёля скривила нос:

— Фу! Это вы едите? Лучше бы котлеток пожарила.

Четвёртый день — макароны по-флотски. Лёля опять недовольна:

— Мясо где? Одна вермишель!

Андрей наконец спросил Стёпу:

— Ну что, воду дали?

— Да вчера уже, — честно признался тот.

Лёля тут же встряла:

— Смеситель ещё не подключили!..

После ужина Варя взглянула на мужа:

— Придумала, как их отвадить. Но ты мне поможешь.

На следующий вечер, когда гости уселись, Варя торжественно вынесла поднос с сухой гречкой, тёртой свёклой и ложкой сметаны.

— Это «Сибирский эликсир молодости». Очень полезно. Мы с Андреем теперь только его и едим.

Лёля пыталась жевать, но лицо её кривилось, как от лимона. Гости сбежали через пять минут.

— Сегодня ужин — твоя забота, — сказала Варя. — В морозилке пельмени.

Через два дня Лёля позвонила:

— У вас опять этот… эликсир?

— Ага, Варя бескомпромиссна… Если зайдёте, захватите колбасы, а то я уже с голоду пухну.

— Да нет, мы передумали. У нас уже и вода, и смеситель!

Через неделю Андрею дозвонилась мать:

— Катя говорит, Варя тебя не кормит.

— Мам, не неси чушь. Я сыт, бодр и весел. Кстати, новость: через месяц переезжаем в коттедж, эту квартиру продаём. Вот тогда и посмотрим, кто к кому в гости придёт…

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

12 + 10 =

Також цікаво:

З життя35 хвилин ago

Зять отримав більше, ніж син

— Як це можна розуміти? — Богдан тряс заповітом перед обличчям нотаріуса. — Хатина зятю, дача зятю, авто зятю! А...

З життя4 години ago

Коштовний подарунок за ціну втрати кохання

Олена натрапила у кишені халата на маленьку оксамитову коробочку й міцно стиснула її в долоні. Серце билося так, ніби хотіло...

З життя5 години ago

Нагодувала, прихистила, зрадила

Дощ стукав по даху старенької дачі, коли Марія Іванівна почула несміливе постукування у двері. Вона поклала в’язання, прислухалась. Стук повторився...

З життя7 години ago

Вибір, що змінив усе

Олеся Іванівна стояла на порозі власної хати, стиснувши в руках дві валізи, і ніяк не могла повірити в те, що...

З життя9 години ago

Гості на вихідних: незабутні миті

Колишні часи, ще за молодої України, до нас на вихідні нагрянули сва́ти… «Мамо, ти зовсім з глузду з’їхала?! Які сва́ти?!»...

З життя12 години ago

Три дні мовчання телефонів

Три дні без дзвінка Олена Миколаївна вчетверте за ранок підійшла до телефону, зняла слухавку, прислухалася до гудка й поклала назад....

З життя15 години ago

Вона обрала любов

Она сказала «так» Марія Іванівна стояла біля вікна, дивилась, як сусідка розвішує білизну на балконі навпроти. Ранкове світло м’яко падало...

З життя15 години ago

Я не твоя рідня, ось і вся правда

— Чого ти лізеш не у своє діло? — вигукнула Олеся, розмахучи руками. — Це моя донька, не твоя! —...