Connect with us

З життя

Неожиданная встреча на побережье

Published

on

Странный сон на берегу

Алевтина с мужем Петром и дочкой Зоей бросили шумную Москву и поселились в глухой деревне под Костромами. Купили избушку, завели коз, разбили грядки. Жизнь потекла медленно, как речка за околицей. По вечерам Алевтина водила коз на выпас к берегу, любовалась алыми закатами, слушала тишину.

— Мам, скоро ночь, куда ты опять с козами? — крикнула из сеней Зоя.
— На выгон, там трава слаще, — махнула рукой Алевтина. — Вернусь к ужину, не хлопочи.

Но ни к ужину, ни к полуночи мать не вернулась. Зоя с отцом взяли фонари и пошли искать. Обнаружили Алевтину у калитки — сидела на лавочке, бледная как мел, то смеялась, то всхлипывала.

— Что случилось? — схватила ее за руку Зоя.
— Видела… — прошептала мать, — не домового… страшнее.

А дело было так: шла она по тропинке к реке, козы щипали траву, а она присела на пенёк и задремала. Очнулась в синих сумерках, бросилась сгонять коз. Тут-то последняя, Белка, и рванула в кусты. Алевтина — за ней, и вдруг заметила: что-то чёрное и длинное тянется за козой по траве…

Сперва подумала — лиса. Сердце ушло в пятки: а вдруг бешеная? Но тварь не отставала. Белка заблеяла, Алевтина схватила сук, замахнулась… и тут это нечто подпрыгнуло, будто рванулось на неё.

Когда всё кончилось, она подошла ближе и ахнула: это были… старые ватные кальсоны, запутавшиеся в козьих ногах. Видно, мужики после купания оставили сушиться на ветках, а коза уволокла за собой.

Алевтина рухнула на землю и захохотала. Все страхи вырвались наружу этим смехом. Тут-то её и нашли домашние. А дома Петр строго наказал: больше не пускать коз к реке — мало ли что ещё «оживёт» в сумраке…

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

шістнадцять − сім =

Також цікаво:

З життя37 хвилин ago

Зять отримав більше, ніж син

— Як це можна розуміти? — Богдан тряс заповітом перед обличчям нотаріуса. — Хатина зятю, дача зятю, авто зятю! А...

З життя4 години ago

Коштовний подарунок за ціну втрати кохання

Олена натрапила у кишені халата на маленьку оксамитову коробочку й міцно стиснула її в долоні. Серце билося так, ніби хотіло...

З життя5 години ago

Нагодувала, прихистила, зрадила

Дощ стукав по даху старенької дачі, коли Марія Іванівна почула несміливе постукування у двері. Вона поклала в’язання, прислухалась. Стук повторився...

З життя7 години ago

Вибір, що змінив усе

Олеся Іванівна стояла на порозі власної хати, стиснувши в руках дві валізи, і ніяк не могла повірити в те, що...

З життя9 години ago

Гості на вихідних: незабутні миті

Колишні часи, ще за молодої України, до нас на вихідні нагрянули сва́ти… «Мамо, ти зовсім з глузду з’їхала?! Які сва́ти?!»...

З життя12 години ago

Три дні мовчання телефонів

Три дні без дзвінка Олена Миколаївна вчетверте за ранок підійшла до телефону, зняла слухавку, прислухалася до гудка й поклала назад....

З життя15 години ago

Вона обрала любов

Она сказала «так» Марія Іванівна стояла біля вікна, дивилась, як сусідка розвішує білизну на балконі навпроти. Ранкове світло м’яко падало...

З життя15 години ago

Я не твоя рідня, ось і вся правда

— Чого ти лізеш не у своє діло? — вигукнула Олеся, розмахучи руками. — Це моя донька, не твоя! —...