Connect with us

З життя

Справедливость: история, начавшаяся с предательства

Published

on

Правда для Миланы: история, начавшаяся с измены

— Почему ты терпишь такое отношение, Мила? Ты же не его собственность! Ты сильная, ты можешь уйти, — прошептала Даша, сжимаясь в кресле.

Милана тяжело вздохнула и тихо ответила:

— Он мой отец. У него есть документ, где написано: «недееспособна». Поэтому я здесь. Он не просто богач — он человек с властью. Куда бы я ни сбежала, он найдёт. Этот круг не разорвать…

— Тогда пока ты здесь — помоги мне. Я заплачу, всё честно. По-честному, — подмигнула Милана.

— Я и так помогла бы, — улыбнулась Даша. — Но деньги лишними не бывают. Они пригодятся, когда я снова буду свободной. Мне не нужна магия, чтобы понять, что происходит. Но чтобы подтвердить дурной сон — нужна твоя прядь волос.

Даша быстро достала маленький нож и ловко срезала несколько волосков.

— Сегодня ночью всё прояснится. Какое зелье тебе подсунули, почему вместо защиты ты получила чёрную меланхолию — мы узнаем.

Наутро Милана не могла найти Дашу. Та пряталась, исчезала на процедурах, избегала встреч.

— Чего ты бегаешь? — поймала её Милана в саду. — Мы же договорились!

— Ты не поверишь, — мрачно сказала Даша. — Решишь, что я сказки за деньги сочиняю.

— Да хватит уже. Говори, что видела.

Даша отвела Милану в самую дальнюю аллею и села рядом.

— Слушай внимательно. Мне приснилось…

Артём сладко потянулся в кровати.

— Вставай, соня! Нашла новую жертву.

— Дай поспать… — простонал он.

— Всё выспишься. Вот газета. Видишь эту женщину? Наша добыча. Её зовут Милана. У неё нет родных, кроме… будущего мужа. Им станешь ты, если всё пойдёт по плану.

— Жениться?! — пересохло в горле у Тёмы.

— Да. Сначала ты влюбишь её. Будь скромным, бедным, но трудолюбивым. Она начнёт помогать, вложится в твой «бизнес».

— А потом я всё спущу? И ты появишься?

— Да, родной, — Лера погладила его по голове. — Когда она согласится на обряд, думая, что помогает тебе, я подсуну порчу. Демон съест её разум. Потом — «несчастный случай». Всё наследство твоё.

— А вдруг не получится?

— Получится. У нас есть магия. И ты, и я.

Когда Даша договорила, Милана молчала, сжав зубы.

— Ну и что скажешь? — не выдержала подруга.

— Скажу, что пора действовать. Сначала изгоним демона. Потом — расплата.

— Но если медлить, они сбегут. Такие не ждут.

— Я готова. Помоги изгнать его.

Даша снова отрезала прядь.

— Будь готова. Когда он уйдёт, Лера почувствует. У тебя будет мало времени.

Ночью Милана почти не спала. Её трясло, будили, шептали в ухо. Но утром — всё прошло. Мир стал светлее. Люди — просто людьми.

— Даша! Он ушёл! — ворвалась она в палату, но Дашу уже перевели. Что-то случилось ночью.

— Она вернётся, когда ей станет лучше, — сказала медсестра.

Милана не могла дозвониться ни до Леры, ни до Тёмы. Их телефоны молчали. Они сбежали. Но теперь главное — выбраться отсюда. И поблагодарить Дашу.

— Ты жива! — радостно крикнула Милана, когда та вернулась.

— Успела. Вернула демона, но чуть сама с ним не осталась, — хрипло усмехнулась Даша. — А у тебя как?

— Они исчезли. Я прихожу в себя. Врач говорит — скоро выпишут.

— А я останусь. Папаша продлил срок. Но ты приедешь ко мне, да?

— Конечно. А как свяжемся?

— Вот, — Даша снова достала нож, отрезала косу и протянула. — Положишь под подушку — я услышу.

— А месть?

— Не хочу пачкать руки. Хочу, чтобы всё было по-честному.

— Тогда доверь мне. Я попрошу тех, кто выше. Пусть решат, кто чего заслужил.

Через полгода

Милана сидела с бокалом вина, листая отчёт детектива.

Лера и Тёма сбежали. Милана вернулась в пустую квартиру. СЛера нашла свою судьбу на дне реки, а Тёма — в больничной палате, где его “долги” решили без суда.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

п'ять × три =

Також цікаво:

З життя35 хвилин ago

Вона вийшла заміж за чоловіка з величезним досвідом, щоб врятувати свою родину — але те, що сталося далі, змінило її життя назавжди.

Коли двадцятиоднорічна Соломія Ковальчук увійшла до палацу шлюбів з букетом білих лілій та тремтячою посмішкою, всі зупинили погляди. Поряд, спокійний...

З життя2 години ago

Любов, що дійшла до краю часу

Ох, слухай, Ганна Петрівна розбирала старі речі, знайшла коробку з фото. І натрапила на знімок з випускного. Сорок літ тому...

З життя4 години ago

Він стрибнув з вертольота, щоб врятувати незнайомця — але я не міг повірити, хто це був…

Я не мав бути біля води того дня. Лише коротка перерва від зміни в кафе на дніпровській набережній у Києві....

З життя6 години ago

Дочка пробачила, а я — ні

Валентина Петривна розглядала себе у дзеркалі, підправляючи сірий костюм. Сьогодні Солопійці виповнилося тридцять. Перший день народження доньки за останні вісім...

З життя9 години ago

Заміжня, але на самоті

Олено, ну поясни мені, як це розуміти? — сусідка Ганна Іванівна стояла на порозі з авоською й похитувала головою. —...

З життя11 години ago

Протягом 23 років я віддав усе своє життя сину з паралічем. Потім прихована камера розкрила правду, якої я ніколи не очікував.

Двадцять три роки я присвятила життя паралізованому синові. Доки прихована камера не показала правду, якої я ніколи не очікувала. Колись...

З життя12 години ago

Щастя в тіні чорного

Орина сиділа надворі крамниці й спостерігала за суєтою. Автобуси під’їжджали, визираючи пасажирів, люди поспішали кудись, а вона мусіла вирішити —...

З життя15 години ago

НЕ МОЖУ ЗІРВАТИ ЦЕЙ ПРЕДМЕТ!

“Зайди, Андрію!” – почув я по внутрішньому зв’язку від начальника. Зрозумів – знову дістане мені. І було за що. “Сідай,...