Connect with us

З життя

— У вас есть месяц, чтобы освободить жильё! — заявила свекровь

Published

on

— У вас месяц, чтобы освободить мою квартиру! — заявила свекровь.

Мы с Сергеем прожили вместе два года. Любили друг друга, строили планы на будущее и в конце концов решили связать себя узами брака. С его матерью — Татьяной Петровной — у меня всегда были ровные, даже тёплые отношения. Я её уважала, прислушивалась к её словам, старалась не спорить. Казалось, она рада нашему союзу — всегда встречала с улыбкой, ни разу не создала конфликта. «Как мне повезло», — думала я.

Она же помогла нам организовать свадьбу. Мои родители еле-еле собрали денег на скромный подарок, у них с финансами всегда было туго. Татьяна Петровна взяла на себя всё — от банкета до лимузина. Я благодарила её от чистого сердца и верила, что мы стали почти родными.

Но всё изменилось буквально через пару дней после свадьбы.

— Ну что, детки, — сказала она за ужином, — своё дело я сделала. Сына вырастила, образование дала, на ноги поставила, теперь и замуж выдала. Не сердитесь, но я хочу, чтобы через месяц вы освободили мою квартиру. Вы теперь семья, а значит, должны жить самостоятельно. Так надо. Да, возможно, вам будет непросто, но такова жизнь. Учитесь считать деньги, искать выходы, принимать решения. А я наконец-то поживу для себя.

Я не сразу осознала, что происходит. Сначала бросило в жар, сердце заколотилось. Потом стало холодно. Как так? Ещё вчера мы были её «родными», а сегодня она спокойно выставляет нас за дверь? И внуков, судя по всему, она даже видеть не собирается…

— Если вы рассчитывали, что я буду сидеть с вашими детьми, то зря, — добавила она ровным тоном. — Я мать, а не бабка-погремушка. Всю жизнь посвятила Сергею. Теперь хочу пожить для себя. Мой дом всегда открыт для вас — в гости, на праздники. Но на постоянную помощь не надейтесь. Когда-нибудь сами поймёте.

Я сидела, с трудом сдерживая слёзы. Мы с Сергеем даже толком не обжились, всё ещё жили в её квартире. А теперь — чемоданы и неизвестность? Аренда? Скитания? И всё это от женщины, которую я считала почти второй матерью…

Меня переполняла злость. Её поступок казался мне предательством. Удобно устроилась в своей трёшке, одна! А мы теперь будем ютиться где придётся. Да и у Сергея ведь есть доля в этой квартире — он здесь вырос, а теперь должен просто уйти? А внуки? Разве бабушки не мечтают возиться с малышами, передавать им свою любовь? А она просто отмахнулась.

Сергей, к моему удивлению, даже не стал спорить с матерью. Наоборот — сразу начал искать новое жильё и работу с большим окладом. Говорил, что мать права. Мы взрослые, должны сами строить свою жизнь.

Я никак не могла понять: почему? Почему она так поступила? Разве нельзя было подождать хотя бы пару месяцев? Или помочь с поиском жилья? Мои родители не в состоянии нас поддержать, но я надеялась, что хотя бы свекровь будет рядом. Но, как выяснилось, нет.

Сейчас мы собираем вещи. И каждый вечер я думаю: а может, она и права? Или просто устала притворяться?

Как думаете вы?…

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

десять + вісім =

Також цікаво:

З життя18 хвилин ago

Офіціант пригостив обідом двох сиріт, а через 20 років вони його знайшли – історія, яка зворушила Україну

**Щоденник Миколи Білого**Снігова заметіль вкрила тихий провінційний городок Світличне, наче накинула на нього білосніжну ковдру, поглинувши всі звуки.По шибках вікон,...

З життя20 хвилин ago

Таємний син на ювілеї свекрухи: неймовірний сюрприз, який потряс усіх!

Таємний син на ювілеї свекрухи: незабутній шок!Я отримала конверт кольору слонової кістки у тихе золоте ранок. Сонячне світло крізь вікно...

З життя1 годину ago

– Я запросив маму й сестру до нас на Новий рік, – раптом оголосив чоловік ввечері 30 грудня. – Встигнеш усе приготувати?

Я запросив матір і сестру до нас на Новий рік, повідомив сам увечері 30 грудня. Встигнеш усе приготувати? Нарешті довгоочікувані...

З життя1 годину ago

Неодмінність вибору

Піти чи залишитися Оксана відчинила двері й здивувалася, побачивши доньку Марійку та незнайомого хлопця, який привітно посміхався. Привіт, мамо, знайомся,...

З життя2 години ago

Фу, жебрачка! — кривилися перехожі, дивлячись на бабусю в багнюці. Та почувши слова малятка — оніміли

“Фу, жебрачка!” кривилися перехожі, дивлячись на бабусю, що лежала у калюжі. Але коли почули слова малого завмерли.“Фу, жебрачка!” відтягнула свого...

З життя2 години ago

Несподівана зрада жінки

Жіноча хитрість Досі Дмитро лишається вільним чоловіком. Хоч і збирався одружуватися всерйоз, але логіки своєї нареченої так і не зрозумів....

З життя3 години ago

Ти вигнала мене з дому в 14 років, а тепер сподіваєшся, що я буду доглядати тебе у старості? Дарма чекатимеш!

Ти мене у 14 років із дому викинула, а тепер чекаєш, що я за тобою у старості доглядатиму? Не дочекаєшся!Ольга...

З життя4 години ago

Гуляли з собакою в парку, коли вона раптом підбігла до чорної сумки, схопила її та стрибнула у фонтан: а далі сталося неймовірне!

Ми з моїм псом Грімом вийшли на звичну прогулянку до парку Шевченка. День був тихим, повітря свіжим після дощу, а...