Connect with us

З життя

— У вас есть месяц, чтобы освободить жильё! — заявила свекровь

Published

on

— У вас месяц, чтобы освободить мою квартиру! — заявила свекровь.

Мы с Сергеем прожили вместе два года. Любили друг друга, строили планы на будущее и в конце концов решили связать себя узами брака. С его матерью — Татьяной Петровной — у меня всегда были ровные, даже тёплые отношения. Я её уважала, прислушивалась к её словам, старалась не спорить. Казалось, она рада нашему союзу — всегда встречала с улыбкой, ни разу не создала конфликта. «Как мне повезло», — думала я.

Она же помогла нам организовать свадьбу. Мои родители еле-еле собрали денег на скромный подарок, у них с финансами всегда было туго. Татьяна Петровна взяла на себя всё — от банкета до лимузина. Я благодарила её от чистого сердца и верила, что мы стали почти родными.

Но всё изменилось буквально через пару дней после свадьбы.

— Ну что, детки, — сказала она за ужином, — своё дело я сделала. Сына вырастила, образование дала, на ноги поставила, теперь и замуж выдала. Не сердитесь, но я хочу, чтобы через месяц вы освободили мою квартиру. Вы теперь семья, а значит, должны жить самостоятельно. Так надо. Да, возможно, вам будет непросто, но такова жизнь. Учитесь считать деньги, искать выходы, принимать решения. А я наконец-то поживу для себя.

Я не сразу осознала, что происходит. Сначала бросило в жар, сердце заколотилось. Потом стало холодно. Как так? Ещё вчера мы были её «родными», а сегодня она спокойно выставляет нас за дверь? И внуков, судя по всему, она даже видеть не собирается…

— Если вы рассчитывали, что я буду сидеть с вашими детьми, то зря, — добавила она ровным тоном. — Я мать, а не бабка-погремушка. Всю жизнь посвятила Сергею. Теперь хочу пожить для себя. Мой дом всегда открыт для вас — в гости, на праздники. Но на постоянную помощь не надейтесь. Когда-нибудь сами поймёте.

Я сидела, с трудом сдерживая слёзы. Мы с Сергеем даже толком не обжились, всё ещё жили в её квартире. А теперь — чемоданы и неизвестность? Аренда? Скитания? И всё это от женщины, которую я считала почти второй матерью…

Меня переполняла злость. Её поступок казался мне предательством. Удобно устроилась в своей трёшке, одна! А мы теперь будем ютиться где придётся. Да и у Сергея ведь есть доля в этой квартире — он здесь вырос, а теперь должен просто уйти? А внуки? Разве бабушки не мечтают возиться с малышами, передавать им свою любовь? А она просто отмахнулась.

Сергей, к моему удивлению, даже не стал спорить с матерью. Наоборот — сразу начал искать новое жильё и работу с большим окладом. Говорил, что мать права. Мы взрослые, должны сами строить свою жизнь.

Я никак не могла понять: почему? Почему она так поступила? Разве нельзя было подождать хотя бы пару месяцев? Или помочь с поиском жилья? Мои родители не в состоянии нас поддержать, но я надеялась, что хотя бы свекровь будет рядом. Но, как выяснилось, нет.

Сейчас мы собираем вещи. И каждый вечер я думаю: а может, она и права? Или просто устала притворяться?

Как думаете вы?…

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

15 − дванадцять =

Також цікаво:

З життя28 хвилин ago

«Батьки не багаті, але все віддають, а партнер запитує: „А твої чим допомагають?“»

Ось історія, адаптована до українського контексту: Мої батьки не мільйонери, але віддають п…А тепер ми всі разом сміємося над тими...

З життя29 хвилин ago

«Зовсім не така мати: Погляд на життя колишньої невістки після розлучення»

«Це вже й не мати»: Ганна Миколаївна про життя колишньої невістки після розлучення Ганна Миколаївна з Вінниці не в змозі...

З життя29 хвилин ago

Закрита двері: як я стала чужою в їхньому житті

**Щоденниковий запис** Моя невістка захлопнула двері прямо переді мною — ніби я чужа в їхньому житті. Моєму синові вже п’ять...

З життя1 годину ago

«Дім чекає на тебе, але, будь ласка, не залишай свою хвору сестру» — шепнула мати.

— Сину, в тебе буде дім. Лиш, благаю, подбай про хвору сестру. Її не можна кинути, — прошепотіла мати. —...

З життя2 години ago

«Дім чекає на тебе, але, будь ласка, не залишай свою хвору сестру» — шепнула мати.

— Сину, в тебе буде дім. Лиш, благаю, подбай про хвору сестру. Її не можна кинути, — прошепотіла мати. —...

З життя4 години ago

«Чи повернуться діти до батьків? Як виховання впливає на їхню підтримку»

У мене є знайома — Ганна, їй 70 років. Нещодавно її вразив інсульт, і вона опинилася в лікарні у одному...

З життя4 години ago

Вернулся с двумя чужими детьми после ухода к любовнице

Ушёл к любовнице, а вернулся с двумя чужими детьми на руках Эту историю мне рассказала старая знакомая — Галина Ивановна....

З життя5 години ago

«Чи повернуться діти до батьків? Як виховання впливає на їхню підтримку»

У мене є знайома — Ганна, їй 70 років. Нещодавно її вразив інсульт, і вона опинилася в лікарні у одному...