Connect with us

З життя

МАТИ, ЯКУ НЕ МОЖНА ОБРАТИ

Published

on

Оксана не розуміла, як її чоловік Тарас міг дозволяти власній матері так нахабно лізти в їхнє життя. Адже ж вона знала, як йому було боляче в дитинстві — коли він мерз без уваги, коли старший брат Василь купався у материнській любові, а Тарас роками доношував його дрантя й залишався на другому плані.

Чому тепер він, дорослий, самодостатній чоловік, господар власного дому, дозволяє Марії Іванівні просто завітати — навіть не в гості, а ніби у власну садибу — і облаштуватися в кімнаті, яку колись мріяв віддати майбутній дитині?

— Та вона ж моя мати, — тихо говорив Тарас, наче виправдовуючись не лише перед Оксаною, а й перед власною совістю. — Трохи потерпимо. Все одно дітей поки немає.

Він намагався згладити кути, хоча всередині все бунтувало. Він нарешті почав жити, про що мріяв. Купив будинок, одружився з жінкою, яку любив до болю, перестав прокидатися з думкою, що знову нікому не потрібний. І ось — матір. З валізами, з докорами, з вічною претензією на те, що їй «належить».

— Ти сам казав, що ця кімната — майбутня дитяча! — не стримувалася Оксана. — А тепер у ній заправляє твоя мама. Без дозволу, без розмов.

Тарас мовчав. Так, він купив цей будинок саме заради цих двох кімнат — спальні та дитячої. Бо мріяв про родину. А тепер мрію знову відсунули на задній план. Як колись — у дитинстві.

Все повернулося.

Він згадав, як у їхній двокімнатній хрущовці Василь отримував усе — найкращі подарунки, новий одяг, торт на день народження. А він, Тарас, слухав казки про економію, про «не по кишені», про те, що щастя — це розкіш. Він пам’ятав, як мати витягала останні гроші на куртку для Василя, а йому купувала б/в черевики на ринку. Він знав, що був дитиною «по залишковому принципу».

І ось тепер мати знову тут. Каже, що на пару днів, але вже розклала речі, вже дає поради, вже критикує Оксану — за те, як та готує, як прибирає, як виглядає. І знову — як тоді — пробуджує в Тарасі ту саму провину: що не виправдав, не став, не догодив.

Оксана намагалася триматися. Але дедалі частіше в неї були зриви. Вона скаржилася Тарасу, що Марія Іванівна спеціально перекладає її речі, викидає з холодильника здорову їжу й замінює її салом та смаженою картоплею, навіть воду, яку Оксана п’є, критикує.

— Це навмисне. Я певна, вона все робить зі злості, — казала Оксана, стискаючи кулаки.

Тарас намагався поговорити з матір’ю. Але у відповідь чув:

— Мене виганяти з дому, який ти купив на мої молитви? Я тобі з Василем квартиру лишу, а ви тут зі своєю невісткою від мене тікаєте. Невдячні!

Він махав рукою. Не потрібна йому та квартира. Але коли Оксана — з болем у голосі — показала йому папери, знайдені в речах Марії Іванівни, Тарас не повірив очам. Все було оформлено на Василя: і квартира, і гараж, і навіть та ділянка, де він у дитинстві саджав картоплю. Усе, що мати обіцяла йому, виявилося гарною брехнею.

— А мені співала пісні, що все буде моїм. Що ради мене живе. — Тарас важко опу— Наступного дня він забрав документи, передав їх юристам і вирішив, що тепер їхній будинок буде справді їхнім — без чужих умов, без нав’язливих порад і без отруї у вигляді минулого.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

16 + два =

Також цікаво:

З життя5 хвилин ago

I Never Forgave

I sat alone in the little village surgery, listening to the old hinges on the wall creak once, twice, once,...

З життя8 хвилин ago

Without a Glance at Her Son, She Left the Pram by the Garage and Strolled Off for a Break.

Without looking at her son, Emily left the pram by a weatherworn garage and slipped away to rest. Her breath...

З життя1 годину ago

Stay Still, Say Nothing, You’re in Danger: The Young Woman Without…

Stay still, dont say a word, youre in danger. The ragclad girl with tangled hair and grimestreaked cheeks dragged the...

З життя1 годину ago

When I returned from my trip, my belongings were strewn across the lawn with a note: “If you want to stay, live in the basement.”

When I get back from my trip, my belongings lie on the lawn with a note: If you want to...

З життя2 години ago

Discovering that her child was born with a disability, his mother signed a ‘refusal of acceptance’ eleven years ago. This statement was seen by Sanya himself while he was delivering personal files to the medical centre.

When Sam Ivers learned that his newborn child had been born crippled, his mother, eleven years earlier, had filled out...

З життя2 години ago

He Reached His Seventieth Birthday, Having Raised Three Children Alone. His Wife Passed Away Thirty Years Ago, and He…

Arthur reaches his seventieth birthday, having raised three children. His wife died thirty years ago, and he never remarried. He...

З життя3 години ago

A Heartbroken Single Mother Sits Alone at a Wedding, the Focus of…

A lonely, sorrowful single mother sat by herself at a wedding, the subject of whispered ridicule, when a shadowy underworld...

З життя3 години ago

Unattractive

The emergency siren wailed, a sharp crack echoed, and darkness fell over the operating theatre. Slowly the gloom receded and...