Connect with us

З життя

Секрет, разрушивший семью

Published

on

**Дневник. Разорванные узы.**

Там, где Волга лениво огибает старый купцовский городок, в доме с резными ставнями Евгения мыла посуду. Воздух ещё хранил теплый запах ватрушек, когда неожиданно зазвонил телефон. На экране — имя Ульяны, подружки, с которой не виделись лет пять.

— Люся, здравствуй! — обрадовалась Евгения, вытирая ладони о подол.

После минутных расспросов Ульяна вдруг выпалила:
— Жень, ты с Виктором развелась?
— Что?! Нет! — сердце ёкнуло.
— Странно… — голос подруги дрогнул. — Тогда объясни вот это.

Снимок в сообщении заставил мир рухнуть.

———

— Чёртов ад! — Виктор ворвался в квартиру, швырнув ключи в глиняную миску у двери.

— Витя, что случилось? — Евгения замерла с прихваткой в руке. Она всегда приходила с почты раньше, успевая и щи с готовить, и полы помыть.

— Завод, смены, эта конвейерная каторга! — рвал на себе ветровку. — Ни света, ни радости! Поедем куда-нибудь, Женя. Хоть на Селигер, хоть в санаторий. Я — как выжатый лимон.

— Но отпуск согласовать надо… — задумалась она. — Мы же твоему отцу клубнику полоть обещали…

— К чёрту клубнику! — перебил муж. — Не убежит грядка! Я вот-вот взво́ю! Тебе что дороже — отец или я?

— Ты, — тихо сказала Евгения. — Завтра поговорю с начальницей. Три года без отпуска, не откажет.

— Значит, покупаю путёвки? — оживился Виктор.

— Покупай. — Она кивнула. Сама мечтала передохнуть от беготни: то ЕГЭ у сына, то его отъезд в Питер, то потоп от тётки сверху, из-за которого пришлось ремонтировать потолок.

— Решено, — хлопнул ладонью по столу Виктор. — На Селигер — дорого, поедем в «Лесное». Там и сосны, и озеро в шаге, и цены не кусаются.

Евгения не спорила. Редко перечила мужу. Даже когда после потопа он купил дешёвые обои вместо вензельных, что ей нравились. Или когда отговорил от места в банке:

— Через полгорода таскаться! Запустишь хозяй. Ну и что, что платят хорошо? Я, что ли, хлеб не приношу? Вон, в сельпоте вакансия. И близко, и сметану со скидкой брать можно.

Уступила. Сельпо ей претило, зато дома — чистота да порядок. Лишь раз встала горой, когда Виктор гнал сына в техникум вместо института.

— Нет! — твёрдо сказала тогда. — Сашка сам решит. Не смей ему мозги пудрить!

Виктор отступил, но потом ворчал, что «в доме имён— Всё пропало! — прошептал Виктор, глядя на разорванные фотографии сына, на которых тот стоял рядом с Ульяной, и понял, что сам разрушил всё, что ему было дорого.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

18 − шістнадцять =

Також цікаво:

З життя18 хвилин ago

Офіціант пригостив обідом двох сиріт, а через 20 років вони його знайшли – історія, яка зворушила Україну

**Щоденник Миколи Білого**Снігова заметіль вкрила тихий провінційний городок Світличне, наче накинула на нього білосніжну ковдру, поглинувши всі звуки.По шибках вікон,...

З життя20 хвилин ago

Таємний син на ювілеї свекрухи: неймовірний сюрприз, який потряс усіх!

Таємний син на ювілеї свекрухи: незабутній шок!Я отримала конверт кольору слонової кістки у тихе золоте ранок. Сонячне світло крізь вікно...

З життя1 годину ago

– Я запросив маму й сестру до нас на Новий рік, – раптом оголосив чоловік ввечері 30 грудня. – Встигнеш усе приготувати?

Я запросив матір і сестру до нас на Новий рік, повідомив сам увечері 30 грудня. Встигнеш усе приготувати? Нарешті довгоочікувані...

З життя1 годину ago

Неодмінність вибору

Піти чи залишитися Оксана відчинила двері й здивувалася, побачивши доньку Марійку та незнайомого хлопця, який привітно посміхався. Привіт, мамо, знайомся,...

З життя2 години ago

Фу, жебрачка! — кривилися перехожі, дивлячись на бабусю в багнюці. Та почувши слова малятка — оніміли

“Фу, жебрачка!” кривилися перехожі, дивлячись на бабусю, що лежала у калюжі. Але коли почули слова малого завмерли.“Фу, жебрачка!” відтягнула свого...

З життя2 години ago

Несподівана зрада жінки

Жіноча хитрість Досі Дмитро лишається вільним чоловіком. Хоч і збирався одружуватися всерйоз, але логіки своєї нареченої так і не зрозумів....

З життя3 години ago

Ти вигнала мене з дому в 14 років, а тепер сподіваєшся, що я буду доглядати тебе у старості? Дарма чекатимеш!

Ти мене у 14 років із дому викинула, а тепер чекаєш, що я за тобою у старості доглядатиму? Не дочекаєшся!Ольга...

З життя4 години ago

Гуляли з собакою в парку, коли вона раптом підбігла до чорної сумки, схопила її та стрибнула у фонтан: а далі сталося неймовірне!

Ми з моїм псом Грімом вийшли на звичну прогулянку до парку Шевченка. День був тихим, повітря свіжим після дощу, а...