Connect with us

З життя

Встреча с горьким воспоминанием

Published

on

Встреча с горьким послевкусием

Недавно, возвращаясь из магазина, я неожиданно столкнулась со старой знакомой. Мы не виделись годами — когда-то жили по соседству, болтали о пустяках, но потом судьба разбросала нас по разным углам. Она обрадовалась, обняла меня, словно не прошло ни дня. Предложила присесть на лавочку у сквера — мол, давай поболтаем, вспомним молодость. Я согласилась. Ещё не зная, что этот разговор оставит на душе занозу.

Разговорились. Я рассказала, что замужем уже пять лет. Что у нас с Сергеем двое детей — младшему, Ванюшке, всего год. Сейчас сижу в декрете, наслаждаюсь временем с малышами. Говорила искренне, с душой — ведь передо мной был человек, которому когда-то доверяла. Но чем больше я делилась, тем мрачнее становился её взгляд: улыбка превратилась в гримасу, глаза потухли, а в них загорелась какая-то странная смесь усталости и злости.

Сначала подумала — может, у неё просто день не задался. Но потом она бросила фразу с такой ядовитой сладостью, что у меня ёкнуло внутри:

“Ну надо же, рожала, а выглядишь, как девочка… Никак не скажешь…”

Произнесла с фальшивой лёгкостью, но в голосе сквозила зависть, почти ненависть. Я неловко улыбнулась, попыталась сменить тему, но между нами уже повисло невидимое напряжение. Каждое моё слово будто ранило её.

Когда я собралась уходить — сказала, что нужно забрать старшего, Сашку, из школы, она с холодной усмешкой бросила напоследок:

“Тебе везёт… И муж хороший, и дети… Ну просто фортуна улыбнулась.”

А потом резко встала и ушла. А я осталась сидеть, будто меня окатили ледяной водой. Знаю, что у неё есть сын, ему уже за сорок. Ещё от соседок слышала — сплошные проблемы: не работает, живёт за её счёт, то в тюрьму залетал, то с наркотиками связывался. Жениться не хочет, да и характер — хоть святых выноси. Но для неё он всегда был светом в окошке.

Наверное, поэтому мои простые радости — муж, дети, уют — стали для неё ножом в сердце. Зависть. Обыкновенная, горькая зависть. Хотя я не хвасталась — просто отвечала на вопросы.

Теперь ясно: не каждый способен вынести чужое счастье. Особенно если своё пошло прахом. Я-то тут при чём? Это она подошла первой.

Прошла неделя, а осадок остался. Тот разговор был, как пряник с перцем — сначала сладко, а потом жжёт до слёз.

Наверное, ошиблась — распахнула душу не тому человеку. Хотела поделиться радостью, да забыла, что не всякая улыбка — от сердца. Не каждый, кто говорит “как дела”, хочет услышать, что у тебя всё хорошо.

Теперь знаю твёрдо: счастье — как родник в лесу. Не стоит кричать о нём на каждом углу. Не всем можно рассказывать о своих радостях — ведь за твоей улыбкой кто-то может увидеть лишь отражение собственной боли.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

дванадцять + 3 =

Також цікаво:

З життя29 хвилин ago

Ти вигнала мене з дому в 14 років, а тепер сподіваєшся, що я буду доглядати тебе у старості? Дарма чекатимеш!

Ти мене у 14 років із дому викинула, а тепер чекаєш, що я за тобою у старості доглядатиму? Не дочекаєшся!Ольга...

З життя2 години ago

Гуляли з собакою в парку, коли вона раптом підбігла до чорної сумки, схопила її та стрибнула у фонтан: а далі сталося неймовірне!

Ми з моїм псом Грімом вийшли на звичну прогулянку до парку Шевченка. День був тихим, повітря свіжим після дощу, а...

З життя3 години ago

Мрії розсипаються як пісок

**Щоденник** Коли закінчувався девятий клас, Маряна сильно змінилася однокласники й навіть старші хлопці почали обертатися на її тонку, струнку фігуру....

З життя3 години ago

Мій чоловік з погордою подивився на мене й кинув подушку, щоб я її випрала: коли я розстібнула наволочку, побачене просто шокувало мене

Мій чоловік кинув на мене зневажливий погляд і шпурнув подушку, щоб я її випрала. Я розстібнула наволочку і те, що...

З життя4 години ago

Таємний син на ювілеї свекрухи: неймовірний сюрприз, який всіх приголомшив!

Таємний син на ювілеї свекрухи: незабутній шок!Я отримала конверт кольору слонової кістки тихим золотистим ранком. Сонячне проміння пробивалося крізь вікно...

З життя4 години ago

Санітарка облила голову завідуючому відділенням через відмову прийняти пораненого жебрака в брудному одязі

Вечір у хірургічному відділенні простягнувся нудно, немов час застиг, а повітря згустилося від запаху антисептиків і ліків. У куточку медсестринської,...

З життя6 години ago

Відтінки щастя

**Відтінки щастя** О, привіт, друже, промовив Андрій, впускаючи до хати свого друга дитинства Тараса, який мешкав у місті. Здоровенькі були,...

З життя6 години ago

Коли народилася їхня донька Надінка, Андрій та Регіна були у небесній радості: Та невдовзі дивна поведінка їхнього золотистого ретривера Ясмин почала затьмарювати їхнє щастя

Коли народилася їхня донька Олеся, Андрій та Марія були в найвищому блаженстві. Та незабаром дивна поведінка їхнього золотистого ретривера Зірки...