З життя
Дивні ілюзії
**Обман**
Долі у людей різні. Комусь пощастить із молодості знайти ту саму любов на все життя. А хтось зустрічає її вже після зрад, розлучень, коли здавалося б, надії на щастя не лишилося.
Юрій був із останніх. Із майбутньою дружиною він познайомився ще в інституті. Гарненька й скромна Оксана приїхала вчитися з невеликого провінційного містечка. Вона відразу сподобалася Юрі. Сам же він був звичайним хлопцем, нічим особливим не вирізнявся. Оксана довго не відповідала йому взаємністю.
Але на останньому курсі, коли багато студентів вже знайшли собі пари, а дехто навіть встиг одружитися й завести дітей, Оксана раптом звернула на Юрія увагу. Він був на сьомому небі від щастя й, звісно, майже одразу зробив їй пропозицію. На його радість, вона погодилася.
Мати Юрія розуміла: дівчині не хотілося повертатися в провінцію. Шлюб із сином давав їй прописку у великому обласному центрі, велику квартиру в самому серці міста та гарну роботу. Але, бачачи, як син щасливий, вирішила не руйнувати його ілюзій.
Весілля влаштували одразу після отримання дипломів. У заміському ресторані зібралася купа народу, переважно студентська братія. Лише батьки нареченої не приїхали.
Оксана пояснила, що батько хворий, прикутий до ліжка, а мати не може його покинути. На подальші розпитання вона відповідала неохоче, а на очах блищали сльози. Родичі Юрія вирішили не зайвий раз турбувати дівчину. Від допомоги вона теж відмовлялася.
“Куди тільки мама тата не возила. Ніхто не зміг йому допомогти”, — казала вона, і очі її темніли від горя.
Батьки Юрія всіляко намагалися замінити Оксані рідних. Жили всі разом дружно та щасливо. Незабаром Оксана завагітніла. На роботу влаштовуватися не стала — грошей вистачало, до того ж скоро у декрет. А там, дивись, і друга дитина підоспіє. Через дев’ять місяціОдружившись, Оксана народила первістка, якого на прохання батьків назвали на честь її батька — Григорієм, а через вісім років, після важких передчасних пологів, на світ з’явилась слабенька донечка, яку охрестили Олесею на честь матері Юрія, та підступність долеї саме тоді почала розплутувати їхнє життя, як стару мережу.
Готовуй, прибирай та заробляй сам! Я не твоя покоївка, – гучно сказала я, виходячи з дому.
“Хочеш сарделек чи яєшню?” — запитала Оксана. Олег сидів за столом, гортаючи новини в телефоні. “Сардельки. Тільки без твоїх експериментів”,...
Вигнана з дому: жінка залишає все з розбитим валізою.
Олені було 72 роки, коли власний син вигнав її з дому — і все через одну просту причину: вона втратила...
Не залишай чоловіка, ми звикли до розкішного життя! — схлипувала мати
“Мамо, я більше не можу так жити”, — стояла біля вікна Оксана, дивлячись на сиве небо, затягнуте важкими хмарами. “Що...
Право вибрати свій шлях
Сліпучий промінь сонця прорізався крізь штори, висвітлюючи напружені обличчя за обіднім столом, але навіть він не зміг розтопити лід, що...
— Просто служи, – промовив чоловік. Але моя відповідь залишила його без слів.
**Щоденник Оксани** “Просто доглядай за домом,” – голос Віктора звучав буденно. Навіть не відірвав очей від телефона. – “Твоя робота...
Жених став чоловіком, але золовка вирішила виселити наречену з спальні
— Ой, а ти хто? — глухо промовив чоловічий голос із спальні, коли Соломія відчинила двері своєї хати. — Це,...
Повертай мого сина негайно, або зіткнешся з наслідками! — грізно вимагала колишня свекруха, стоячи на порозі моєї квартири.
Соломія сиділа на кухні у своїй новій квартирі, розглядаючи старі фотографії. Сім років шлюбу вмістилися в один маленький альбом. Вона...
– Я обожнюю цей дім. Синку, переведи його на моє ім’я! – Свекруха зазіхає на моє житло.
Оля завмерла, почувши слова свекрухи. Пальці самі розкрилися, і піднос із приголомшливим грюкотом впав на підлогу веранди. Усією хатою розлетілися...