Блакитна смужка

Блакитна жилка

Як же Олег любив її. Сходив з розуму, стояв під вікнами пізніми вечерами, тішався, якщо вдавалося побачити її силует. Вона здавалася йому недосяжною та неприступною. Його зворушувала її тендітність, бліда тонка шкіра, через яку просвічували блакитнуваті ниточки судин. І він задихався від ніжності та кохання.

На шкільній новорічній вечірці Олег запросив її на танець. Марійка була нижчою за нього, танцювати було незручно. Дрібна дрож била його, чоло покрилося потом, а вологі долоні на її стані горіли полум’ям. Він не міг вгамувати хвилювання і горів від сорому, розуміючи, що вона все відчуває. Коли музика стихла, Олег відійшов від Марійки й нарешті зміг знову дихати.

Його дивувало, чому інші хлопці не закохані в неї.

Тарас, наприклад, полюбляв огряду Стефанію з довгими сильними ногами. Коли Стефанія бігала на фізкультурі стадіоном, височіючи над іншими дівчатами, її хвіст, зав’язаний високо на потилиці, гойдався, мов маятник.

Для Олега ж ідеалом жіночої краси була тендітна Марійка. Вона була його нав’язливою мрією, примарою, хворобою. Мати Олега не поділяла його захоплення цією дівчиною.

— Гарна, але квола якась, — поділилася вона з батьком. — Треба щось із цим робити. Відверни його від цієї худорлявої. Не пара вона йому. Та й ім’я якесь не наше…

Батько підтримав, поговорив із сином по-чоловічому. Розповів, що у Львові більше можливостей, що після престижного університету його чекає велике майбутнє. Що вони готові оплатити навчання, якщо він не вступить на бюджет. І Олег погодився.

Над ліжком у гуртожитку він повісив фотографію Марійки, збільшену зі спільного класного знімка. Але Марійка залишилася вдома, а Олег був молодим. Він набирався досвіду, зустрічався з дівчатами, а образ тендітної однокласниці зберігав у пам’яті та у снах.

Потім він зустрів Ганну. Олега не трясло від її дотику, голова залишалася ясною. Вони розуміли одне одного з півслова. Із нею було легко та надійно. А образ Марійки відійшов на другий план.

Після закінчення університету Олег одружився з Ганною та залишився у Львові. Мати раділа його вибору. Краще, ніж та загадкова Марійка.

За рік у них з Ганною народилася дочка Оленка. Від любові до донечки Олег збожеволівав. Варто буКоли він дивився у її ясні очі, розумів, що іноді серце кричить про минуле, але тільки сьогоднішнє може бути справжнім щастям.