Connect with us

З життя

Останній збір врожаю

Published

on

Останній урожай
– Я не дозволю тобі цього зробити, Сергіє! Жодні документи не змінять мого слова! – закричала Ольга Петренко, стоячи біля саду, нервово тереблячи кущі гірчики.
– Відходь, мати! Все вирішено! На цьому тижні приїдуть будівельники, дом буде зруйнований. Давно підписано угоду, – Сергій знову зітхнув, а повітря схопило запах смоли з лісової дороги, що пролягла десь нагорі.

– Які документи? Хто дає тобі право продати землю, на якій твій батько вирубляв дерева, які підганяли инвестики, щоб збільшити землю? Гірчику в мене на ґострій мірі! – старуха гукала, а вітер обдував її картопляні штани.
– Не драматизуй, мати. Тобі вже нема як копатися. І кому ці твої окраси? У базарі все є, – Сергій махнув рукою, але мати знову закрила двері сніговим замком, що завжди тремтів на сухому вітрі.
– У базарі? – Ольга Петренко схопилася на отруту. – Це не їжа, це лускунка! Батько в той рік, коли посадив перші баклажани, висловив мніння в тебе тепер знает?

Справу під старою яблунею, біля якої росли кавуни, стало більшою бідною. Тепличні йогурти заміняли запахи солі, а хмари сгустилися над селом Лисківцем. Сергій, чоловік із Києва, де кавові латти зберігали світло в крихітних тарілочках, чекав, щоб мати почула його слова. Але Ольга постала як корінь старого дуба – нерухома, незрілостна.

– Мамо, будь розумною. Тобі сімдесят два. Ти копаєш цей сад цілий день, мовби вся твоя життя було тут.
– Так і є, – тихо відповіла вона, дивлячись на яблуні. – Тут кожен куб саду, кожен став кавунів – це моя життєвість. Коли я в твій будинок…

– Ніхто не задохнеться…
– Стіни в квартирі схоплять в мене дух! – закричала вона. – Я не зможу жити без свіжого молока!

Сергій скинув очки, але залишався без слова. Він приїхав із столиці з документом на продаж, та вже тепер_MATI була не просто мати, а як дуб у селі – нерухома, жądна. Комп’ютерна праця у місті розмовляла мало, а сільський Харків згортався в усмішку матері.

– Якби ти найняв якусь бабусю… – пробув Сергій знаходити рішення.
– Бабусю? Харчівська Марфка приносить мені сало щодня! А Вірка звідти майже кожного тижня виносить яблуча!

– Вони вже немолоді, мати.
– Вони вічні! – крикнула вона, кидая вологий саж. – Як та лисиця в нашому саду…

– Якщо ти не піднімешся, я продам усі ці міні- землі! – схочу він, але знову відступив. А ось уже їх приставили до першого ящика з огірками.

– Слухай, – сказала Ольга, – допоможи мені з цим останнім урожаєм. Яблука, малина… Я рік фертувала. Вони хочуть, щоб їх забрали.
– Так… – зробив Сергій обіцяно. – Але запам’ятай: ти підніметься у місто. Катруся чекає.

Ранок наступного дня сповнився яблукою, кавунами, хмизом. Сергій уперш себе як дитину, коли вперший раз копав у саду. Мати вже була такою старою, що кожен її крок нагадував вітер, що чекає на сухий листя.

– Пам’ятаєш? – запитала, коли притулили першу яблонь.
– Якби ти не зажадала…
– Зажадала? Я прагнула! – вона сміялася. – Як і тепер! Ця земля – це наша присповідь.

Коли сонце впало за межі саду, Сергій зрозумів, що не зможе продати цю землю. Не може мати піти з цим садом. І Тамара, що виростила у Києві, не з’явиться, якби вона не побачила материну старість.

– Я візьму відпустку, – оголосив він. – Приїду, поділюся на варення, допоможу.
– О, Сергій, – вона усміхнулася. – Живий!

Він узяв її руку. В ній було все: прості категорії, яблука, кавуни, і той дивний сад, де було все – від старості до нових гадок.

Та він знав, що тепер живе не в Києві, а в уяві цього саду, де прошлі роки росли як кавуни, а майбутнє було наче малина – яскраве, але з потрібними гостріками.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

два × 4 =

Також цікаво:

З життя6 години ago

At My Anniversary, My Mother-in-Law Unexpectedly Demanded the Return of the Gold Earrings She Gave Me on My Wedding Day

On the night of her goldenyear celebration, Evelyn Harper suddenly demanded that Poppy return the gold earrings she had given...

З життя7 години ago

Infidelity: Not a Reason to End the Marriage

What? Emily almost dropped her cup. An affair isnt a reason for divorce? You are you out of your mind?...

З життя8 години ago

THE FAMILY?

The memory of that winter still haunts me, though the years have softened its edges. It began when my daughter,...

З життя9 години ago

No Triumph Without Trials: The Journey to True Joy

No Joy Without Struggle How did you manage to get yourself into such a mess, you foolish girl? Who will...

З життя10 години ago

A Night That Altered the Course of Our Lives

Dear Diary, Last night began like any ordinary family meal, yet it ended in a way that still makes my...

З життя11 години ago

The Family Chronicles: Navigating Togetherness and Tradition in Modern England

Tell James to get here right now! the daughter sobbed, clutching the phone. All three of the babies are running...

З життя11 години ago

The man I dreamed of left his wife for me, yet I never anticipated how everything would unfold.

The bloke Id been dreaming about ditched his wife for me, and I never imagined how the whole circus would...

З життя11 години ago

He’s Going to Ruin Your Life, Natasha – Family Warned Against Taking Her Brother into Custody

Dear Diary, Today the family gathered again after Mums funeral, the small crowd of relatives who had barely drifted into...