Таємниці долі

**Не випробовуй долю**

З висоти свого життєвого досвіду Оксана зрозуміла й навіть переконана, що в житті нічого не трапляється просто так. Кожна зустріч, кожне знайомство призначені згори.

І що б там не казали про збіг чи нагоду це неправда, певно говорить вона. Дехто вважає, що долю можна змінити чи обдурити, але ще нікому це не вдалося. У кожного є свій скелет у шафі. Запханий глибоко, і краще нікому про нього не знати, міркує іноді сама з собою Оксана. У мене теж є, без цього нікуди. Але не хотілося б, щоб хтось дізнався.

Дивлячись у вікно на квітучу дику яблуню, вона згадала такий же квітучий травень. Бузок пахнув, коли Оксана з Галиною поверталися зі школи, навчалися в десятому класі. Тоді це був випускний, дівчата готувалися до іспитів. З дитинства вони нерозлучні подруги, жили поруч, вчилися в одному класі. Скільки таємниць і секретів зберігали між собою! Галя була більш скромною та ніжною, її щоки завжди палали, як маки, соромязливою може, тому й виглядали, як налиті яблучка. Оксана ж жвава й смілива, завжди заступалася за подругу в будь-яких ситуаціях.

Галю, ну хіба ти не можеш відповісти чи дати здачі, як слід? Тоді ніхто не чіпатиме, навчала вона. Пару разів підручним заїдь тому Петрику по потилиці більше не буде твою косу привязувати до стільця.

У Галі була довга коса, а той Петрик сидів позаду і так тихенько привязував її до спинки стільця, що вона навіть не помічала. Коли Галя вставала, мимоволі плюхалася назад, а клас реготав. Звісно, ніхто не здогадувався, що Петрик таємно був у неї закоханий ось так і виражав свої почуття. Звертав на себе увагу. Галі він не подобався занадто хуліганистий і дрібязковий.

Оксанко, не можу я йому підручним заїхати Шкода Петрика, хоч він і заслуговує, відповідала Галя.

Дарма, наступного разу я сама з ним розберуся, обіцяла Оксана.

Та годі, не звертай уваги, скромно говорила подруга.

Після школи дівчата вступили до технікуму, вирішили стати товарознавцями. Вчилися разом, дружба їхня лише міцнішала, хоча й Галя стала трохи сміливішою. Оксана зустрічалася з Іванком із іншої групи, бігала на побачення, а Галя вечорами сиділа вдома.

Галю, давай познайомлю тебе з другом Іванка, хлопець норм. Жартівник, анекдоти з нього так і сиплються, сміялася Оксана. Будемо разом гуляти, Стьопа навіть питав, чи нема в мене подруги.

Ні, Оксанко, не хочу таких знайомств. Ти ж знаєш, я хочу закохатися по-справжньому, раз і назавжди.

Нічого, просидиш вдома, чекаючи на принца. Підеш завтра з нами в кіно? запрошувала подруга.

Галі не хотілося заважати таки третій зайвий. Так вона вважала. І знайомитися не хотіла, чекала, поки доля сама її знайде. Може, ще не час.

Одного разу Галя помітила, що подруга не в гуморі:

У тебе щось трапилося? Якась ти сумна.

З Іванком посварилися вдребезги. Прийшли в кіно удвох, а він побачив якихось дівчат, підбіг до них, сміється. А я стою збоку, ніби «бідна родичка». Через десять хвилин згадав про мене. А потім увесь фільм крутив головою, озираючись на них. Після кіно я йому все вилила.

І що він? цікавилася Галя.

Що-що, послав мене куди подалі. Додав, що набридла. Ну й я не залишилася в боргу відправила його в космос На цьому наша любов закінчилася. Нехай тільки спробує підійти! рішуче відповіла Оксана.

Іванко більше не підходив. Дівчина трохи переживала, але швидко забула.

Незабаром, перед самим закінченням навчання, подруги вирішили прогулятися в парку. Була рання весна, тепло. Дівчата йшли, весело базікаючи, у Галі в руці була книжка. Раптом повз них пройшов хлопець і випадково зачепив її книжка впала. Він одразу нахилився, підняв і вибачливим тоном промовив:

Вибачте, будь ласка, я ненароком Але, побачивши веселі очі дівчат, теж усміхнувся. Ось, візьміть. Чесно, не хотів.

Та нічого, пробачаємо, одразу відповіла Оксана, а Галя мовчала.

Хлопець був високим і симпатичним, з гарними блакитними очима, трохи кучеряве волосся спадало на лоб. Галя й хлопець зустрілися поглядами і в ту ж мить відчули притягнення.

«Буває ж таке» промайнуло в Галі, а він не відводив очей.

Але опамятався й сказав:

Юра, Юрій. Але краще Юра.

Оксана, швидко простягнула руку вона, а це Галя.

Дуже приємно, відповів Юра. Ви кудись поспішаєте?

Ні, просто гуляємо, сказала Оксана.

Юра дуже сподобався Оксані. Вона вже вирішила, що цього хлопця не впустить. Але бачила, як подру