З життя
Щось заворушилося під сукнею нареченої, коли вона підписувала документи…

Коли наречена підписувала шлюбний сертифікат, щось рухнуло під її сукнею
Зал весілля був наповнений радісним гомоном.
Крізь високі вікна лилося мяке світло, а позолочені стільці були зайняті елегантно одягненими родичами та друзями.
Гості перешіптувалися, підкреслюючи момент на камери своїх телефонів.
У повітрі відчувалося напруження перед чимсь особливим.
Наречена, Соломія, стояла поруч із нареченим, Дмитром, міцно тримаючи його за руку.
Вона виглядала ідеально: біла сукня-річка облягала її струнку фігуру, а довга фата ніжно стелилася по підлозі.
На її обличчі грала щаслива посмішка, але в куточках очей читався невеликий тривожний відтінок.
«Усе буде добре», прошепотів Дмитро, стискаючи її пальці.
Соломія кивнула, але перш ніж встигла відповісти
щось рухнуло.
Не позаду. Не збоку. А саме під нею.
Легкий, ледь помітний поштовх ніби хтось, або щось, ховалося в складках тканини.
Соломія здригнулася, зробивши крок назад. Дмитро миттєво помітив її напругу:
«Що таке? Що сталося?»
Але перш ніж вона встигла відповісти, рух повторився тепер сильніше.
Край сукні піднявся, ніби щось намагалося вирватися з-під нього.
Гості завмерли.
Одна з дружок, Оксана, прикрила рота долонею. Тітка Ганна, перехрестившись, пробурмотіла щось під ніс.
Повітря стало густим, наче його викачали насосом.
Дмитро зблід.
Соломія стояла нерухомо, відчуваючи, як холодний піт скотився по спині.
А потім
почувся шепіт.
Тихенький, але чіткий звук немає сумнівів: щось було там, прямо під сукнею.
«Ви жартуєте?» прошепотів свідок, Тарас, нервово озираючись.
Але ніхто не сміявся.
Усі затамували подих, наче перед кульмінацією фільму.
І тоді
Сукня різко здригнулася!
Соломія скрикнула, відскочила назад і підняла край сукні.
Зал вибухнув зітханням, Дмитро стиснув кулаки, а реєстраторка, жінка на імя Людмила, завмерла із печаткою в руці.
З-під сукні, ніби з таємного ходу, спочатку вистрибнула чорна тінь, а потім почулося
нявкання.
Маленький чорний комочок зірвався на підлогу.
Хтось скрикнув, інший гість відскочив, розливши фужер шампанського. Рожева рідина розлилася по білій скатертині.
Соломія схопила Дмитра за руку.
«А-а-а! Що це?!»
Комаха, незграбно підстрибуючи, дійшла до середини залу і зупинилася.
Витягнув хвостик, потім
знову нявкнув.
Тиша.
Дмитро кліпнув очима. Соломія, що ще хвилину тому дивилася на гостей із жахом, не вірила власним очам.
Там, на підлозі, перед усіма
сидів маленький чорний кошеня і цікаво оглядав присутніх.
«Це кіт?!» вигукнув хтось із залу, досі не оговтавшись.
Дмитро подивився на Соломію:
«Чому під твоєю сукнею кіт?»
Вона розплющила рота, але не знала, що відповісти.
Тоді з першого ряду почувся соромязливий голосок:
«Ем може, це мій»
Усі обернулися.
Там стояла молодша сестра Соломії, маленька Даринка, у білих панчохах, притискаючи до грудей плюшевого зайця. Її очі були повні каяття:
«Я не хотіла залишати його вдома він запхався у кошик із фатою я думала, він уже виліз.»
Гості спочатку витріщилися, а потім розразилися сміхом. Напруга розвіялася, як бульбашки від газованої.
Дмитро зідхнув. Соломія, все ще тремтячи, нахилилася й обережно підняла кошеня.
Маленький чорний пухнастик буркнув і втулився в її долоню, ніби нічого й не сталося.
«Ось тобі, пухнастий свідок», наречена нарешті засміялася, гладячи кошеня по голові.
Людмила, реєстраторка, посміхнулася, похитуючи головою:
«Сподіваюся, більше ніхто не вистрибне з-під сукні?»
Зал знову заревів від сміху.
Соломія й Дмитро подивилися одне на одного й теж не втрималися.
Поки сміх стихав, наречена тримала кошеня, яке згорнулося клубочком, ніби збиралося залишитися там назавжди.
«Знаєш, сказав Дмитро, торкаючись пухнастика, якщо ми так починаємо, то це весілля точно не буде нудним.»
«Я б сказала несподівано кішачо, відповіла Соломія, сміючись.
Гості обступили їх, а Даринка, все ще тримаючи зайця, несміливо підійшла ближче.
«Вибач прошепотіла вона. Я не хотіла, щоб було погано.»
Соломія присіла біля неї, не випускаючи кошеня.
«Все гаразд, Даринко. Просто попередж
