Connect with us

З життя

Вечір наближався, коли маленька дитина почула дивні звуки з кімнати батьків. Коли вони відчинили двері, то завмерли від подиву

Published

on

Вечір уже наближався, коли маленька дівчинка почула дивні звуки з кімнати батьків. Відкривши двері, вони завмерли від подиву.
Темрява вже спускалася, коли дівчинка відчула тривожну атмосферу за дверима батьківської кімнати. Звуки були не голосними, але чомусь дуже тривожними від них стискалося серце.
У голові спалахнуло згадка зі школи: «Якщо страшно телефонуй 102». Тремтячими руками вона набрала номер.
Служба 102, що трапилося? запитав оператор.
Я чую дивні звуки з кімнати, де мої батьки. Будь ласка, приїжджайте швидше!
Не гаючи часу, поліція прибула до будинку. Разом із ними був досвідчений службовий пес, який, підійшовши до дверей, поводився незвично ніби намагався попередити про небезпеку.
Коли працівники поліції спробували відчинити двері, пес раптом загарчав і голосно загавкав.
Коли двері нарешті відчинилися, усі були шоковані побаченим.
У кімнаті панувала незвична тиша, яку порушував лише ледве чутний шелест. Батьки дівчинки Андрій і Наталка рухалися дивно: Андрій стояв нерухомо, а Наталка тримала в руках щось незрозуміле.
Пес відразу помітив предмет у її руках, підійшов ближче й загавкав, попередивши поліцію про небезпеку.
Коли правоохоронець убрав предмет з рук Наталки, він зрозумів це був вибуховий пристрій. Його швидко знешкодили.
Поліція забрала пристрій і доставила всіх на допит, щоб зясувати, як він опинився у їхньому домі.
Під час розслідування зясувалося, що Наталка й Андрій не мали нічого спільного з цим пристроєм, і їх відпустили додому.
Виявилося, що вибухівка належала їхньому сусідові та випадково потрапила до їхнього будинку.
Так, лише одним дзвінком, дівчинка врятувала своїх батьків.
Любіть своїх рідних і дбайте про них. Вони найцінніше, що є у вашому житті.

Click to comment

Leave a Reply

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

вісім + три =

Також цікаво:

З життя2 хвилини ago

Втрачене серце, знайдена надія: моя історія повернення до любові

Розбиті мрії, знайдена надія: як я втрачала і знову знаходила кохання Я завжди була емоційною. Закохувалася легко, неслася за почуттями,...

З життя5 хвилин ago

Тільки витримка веде до успіху

Терпіння, лише терпіння Мамо та тату, з ювілеєм вас, з золотим весіллям! радісно скрикнула донька, заходячи в двір з чоловіком...

З життя31 хвилина ago

Дванадцять років обов’язку. Дванадцять років непохитної вірності.

Дванадцять років служби. Дванадцять років бездоганної відданості.Мене звати Ярослав, і я поліцейський. Усі ці роки я ніколи не був самотнім....

З життя35 хвилин ago

Пес щодня приходив на цвинтар до господаря і рив землю: усі думали, що він сумує, аж доки не дізналися жахливу правду

Пес щодня приходив на цвинтар до свого господаря та рив землю: усі думали, що тварина просто сумує, доки не дізналися...

З життя1 годину ago

Повернення в пустий дім: 50 років самоти

Я ніколи не думав, що я чоловік пятдесяти років, технар до глибини душі, мовчазний, замкнутий, навіть похмурий, як казала моя...

З життя1 годину ago

Лише з третьої спроби

Тільки з третього разу Скільки треба випробувати гіркоти, втрати близьких, через що пройти, щоб зустріти справжнє щастя? Про це часто...

З життя2 години ago

Від королеви до божевільної: як я проковтнула сльози

Ковтаючи сльози: як із матері-королеви я перетворилася на божевільну стару У цьому світі я завжди була сама. Із самого дитинства....

З життя2 години ago

Я стану бабусею… Як прийняти, що вона старша за мого сина на 12 років?

Та ось, слухай Стану бабусею, але як змиритися з тим, що вона старша за мого сина аж на 12 років?...